Володимир Путін змінився. Ці зміни давалися йому складно, бо він, не любить змін в принципі. А з віком, він взагалі хотів би все законсервувати. І от. він, нарешті, прийняв рішення все змінити так, щоб було комфортно йому. Ключове слово "йому". Він більше не хоче ділити комфорт ні з ким. Відправною точкою стало 24.02.22, але точкою неповернення, судячи з усього, стало 12.09.23. Питання чи радився він відносно 12.09 з астрологами, залишається відкритим. Але якщо говорив, то це хороший знак. А тепер про самі зміни. 1. Досі Росія жила в системі дуже умовних систем противаг, де була створена система кількапартійної псевдодемократії, а кожному кластеру суспільства відповідала своя партія, свої ЗМІ й свої квазіопозиціонери. 2. Для Путіна дуже важливою була народна легітимність, коли його реально підтримувало 60-65% населення. Він знав, що Єльцин в 1991 році виграв, бо його підтримував народ, а Горбачов програв, бо його зрадили еліти, які бачили, що народ за Єльциним. Читайте також: G-20: Росію випхнули з потяга цивілізації 3. Вся ця система трималася на одній важливій речі — персональній обіцянці Путіна. Він міг брехати ззовні, але всередині він завжди тримав слово. Вбивство Пригожина — віру в слово Путіна надломило. Погрози Чубайсу, якого випустили з Росії і який ні слова не промовив за рік — стають загрозою для всіх еліт. Система влади в Росії побудована так, що найбагатші люди давно ні на що не впливають. Вони всього лише офіціанти, які обслуговують бідніших, але впливовіших чиновників (у нас, на жаль, мало хто це розуміє). А чиновники, які мають повноту влади, звикли до того, що Путін ще до війни розслабився, а з липня-серпня 2022 року, багато в чому перетворився на колективного Путіна, який мав звертати увагу на своє оточення, щоб приймати головні рішення. І от, протягом останнього місяця (точніше з маршу Пригожина) багато чого змінилося. Що змінилося? 1. Путін зрозумів наскільки його режим крихкий і наскільки народна легітимність нічого не значить (народ вітав вагнерівців, ФСБ та армія розступалися перед корпусом в 7-8 тис. зеків, жоден мер, включно з Собяніним, не заявив про створення народного ополчення). 2. Путін втік з Москви. І це знає його оточення. 3. Вибори в Хакасії показали, що при конкурентному голосуванні влада програє. Роль учасників СВО у виборах мінімальна — народ не дуже хоче обирати героїв, щоб війна не була вічною. І, головне, електронне голосування дозволяє вкинути мінімум 25%, щоб ніхто не побачив. Читайте також: Путін вестиме довгу війну в Україні, поєднавши її з репресіями у Росії Інший Путін Абсолютно провальний Далекосхідний форум, на який не приїхав ніхто, крім корейського диктатора відкрив іншого Путіна. Путіна, який міняє правила гри. 1. Погроза Чубайсу та керівнику Яндекса — це не просто фігура мовлення. Путіну потрібна сакральна жертва. Це не обовʼязково будуть ці два персонажі. Це може бути будь-хто, але за межами РФ і хтось дуже символічний (крім всього іншого — це історія з тим, щоб перебити вбивство Пригожина). 2. У Путіна зламався суспільний договір: пряників нема і не буде (нема у РФ можливостей для цього). Путін може лише пропонувати терор. Питання чи готове до цього терору ФСБ і інші вежі Кремля. 3. Простіше кажучи, Путіну потрібен новітній Троцький. І хто ним буде — не знає ніхто. Але заявивши, що скоро щось буде з Чубайсом, не можна просто відкрити кримінальне провадження. Потрібна ефектна дія. Щоб усі боялися. Якщо цієї дії не буде — всі зрозуміють: Акела промахнувся. Джерело Про автора: Вадим Денисенко, політолог. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю