Про це повідомляє The Conversation. У багатьох культурах боягузтво і хоробрість більше пов'язані з серцем або нутром, ніж з мозком. Але наука традиційно розглядає мозок як місце народження і обробки страху і тривоги.  Американський психіатр і нейробіолог Араш Джаванбахт пояснив, як страх працює в мозку і тілі, і що надмірна тривога робить з організмом. Дослідження підтверджують, що хоча емоції зароджуються в мозку, тіло виконує їхні накази. Зазаначається, що існує кілька ключових ділянок мозку, які беруть активну участь в обробці страху. Коли ви сприймаєте щось як небезпечне, ці сенсорні сигнали спочатку передаються до мигдалеподібного тіла. Ця невелика мигдалеподібна ділянка мозку, розташована біля вух, визначає виразність або емоційну значущість ситуації і те, як на неї реагувати.  Виявлення загрози є життєво важливою частиною цього процесу, і воно має бути швидким. Первісні люди не мали багато часу на роздуми, коли на них кидався лев. Через це мигдалеподібне тіло еволюціонувало так, щоб оминати ділянки мозку, задіяні в логічному мисленні. "Наприклад, побачивши гнівне обличчя на екрані комп'ютера, мигдалеподібне тіло може негайно викликати помітну реакцію мигдалеподібного тіла, причому глядач навіть не підозрює про цю реакцію" - зазначив психіатр. Гіпокамп знаходиться поруч і тісно пов'язаний з мигдалиною. Він бере участь у запам'ятовуванні того, що є безпечним, а що небезпечним. Наприклад, побачивши розлюченого лева в зоопарку, мигдалеподібне тіло викликає реакцію страху. Але гіпокамп втручається і блокує цю реакцію, бо коли людина перебуває в зоопарку, їй не загрожує небезпека. Префронтальна кора, розташована над очима, здебільшого відповідає за когнітивні та соціальні аспекти обробки страху. Наприклад, людина може боятися змії, допоки не прочитає табличку, що вона неотруйна. Але якщо мозок вирішує, що реакція страху є виправданою, він активує каскад нейронних і гормональних шляхів, щоб підготувати організм до негайних дій. Частина реакції "бий або тікай", як-от підвищена увага та виявлення загрози, відбувається в мозку. Але більша частина дій відбувається в тілі. Рухова кора головного мозку надсилає швидкі сигнали до м'язів, щоб підготувати їх до швидких і сильних рухів. До них відносяться м'язи грудей і живота, які допомагають захистити життєво важливі органи в цих ділянках. Це може сприяти виникненню відчуття стиснення у грудях і шлунку в стресових ситуаціях. Вегетативна нервова система прискорює роботу систем, що беруть участь у боротьбі або втечі. Її нейрони поширені по всьому тілу і особливо щільно розташовані в таких місцях, як серце, легені та кишечник. Ці нейрони запускають роботу надниркових залоз, які вивільняють гормони, такі як адреналін, що поширюються кров'ю до цих органів і збільшують швидкість, з якою вони реагують на страх. Щоб забезпечити достатнє кровопостачання м'язів, коли на них є великий попит, сигнали від вегетативної нервової системи збільшують частоту серцебиття. Людина починає відчувати збільшення частоти серцебиття і сили скорочень у грудях, саме тому може пов'язувати відчуття сильних емоцій з серцем. У легенях сигнали від вегетативної нервової системи розширюють дихальні шляхи і збільшують частоту і глибину дихання. Іноді це призводить до відчуття задишки. У результаті всі тілесні відчуття передаються назад у мозок, який і без того перебуває у стані тривоги та підвищеної готовності. Хоча почуття страху і тривоги зароджуються у вашому мозку, людина також здатна відчувати їх у своєму тілі. Емоції відбуваються і в тілі, і в мозку, але саме усвідомлення їх існування відбувається за допомогою мозку. Вчені дослідили, які нічні кошмари мучать людей найчастіше. Зазвичай сни базуються на подіях, пережитих протягом останніх днів, але є сюжети нічних кошмарів, які повторюються у більшості людей.

Читати повністю