Мовчав би вже — може, за прислів'ям, виглядав би як розумний. Читаю свіжі пояснення Папи, що він мав на увазі, коли говорив про "велику Росію". Божечки... Виявляється, Папа під "Великою Матір'ю Росією" мав на увазі "не імперіалізм, а культуру", а традиція і культура — на його переконання - "ніколи не бувають імперіалістичними, ніколи. Це завжди діалоги" ("tradition and culture is never imperialist, never. It always dialogues"). Читайте також: Зупиніть Папу, бо він перекроїть Святе письмо Хто-небудь може порадити Папі хоча б класичну "Культуру та імперіалізм" Едварда Саїда? Щоправда, одразу після цього Папа додав, що культура може стати ідеологією, і тоді це отрута ("culture is distilled and becomes ideology, this is poison"). Але це вже, як видно, не про "велику Росію". )))) Ну і Достоєвський як приклад "великої краси та глибини" (чого саме? мерзотності? підлості? богоборства?) - це само собою, куди ж без нього. * * * Як відомо, догмат про непомильність поширюється лише на висловлювання Папи ex cathedra з питань віри та моралі. Але цьому Папі я б порадив обмежитися питаннями віри та моралі в будь-яких своїх публічних висловлюваннях. І вже точно не лізти ні в історію, ні в культуру. Бо це просто якийсь капець. Читайте також: Папа Дуґіної Бо ви ж розумієте: розумна людина не та, що знає все, а та, що адекватно розуміє, чого вона не знає, відповідно і не лізе про це висловлюватися публічно, тим паче коли до її слів дослухаються сотні мільйонів людей в усьому світі. Ну от, цей Папа може бути щирим, це я цілком допускаю. Але тест на розумність він провалює. Останнім часом — практично з кожним своїм виступом. Джерело Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю