Просування на півдні та "паливо" для українських військових Коли ми говоримо про "пальне" війни з українського боку - то це прагнення звільнити свої території, а також мужність і стійкість наших бійців, які вже 18 місяців демонструють те, що жодна армія не демонструвала. Це зокрема стримування наступу противника, а зараз - просування на півдні, на тих захищених ділянках, які, за всіма оцінками західних аналітиків, є непрохідними. На певних навчаннях українським підрозділам говорили про те, що в таких випадках треба обходити мінні поля й шукати варіанти для легшого просування. Але обійти мінні поля на півдні просто неможливо, тому що їх багато, й власне це було основою російської лінії оборони. Але зараз, щонайменше по трьох південних напрямках українські військові тиснуть на противника, зокрема на Мелітопольському від Роботиного і далі, а також поблизу Великих Новосілок. Щодо оцінки темпів контрнаступу, то це не той випадок, коли ми можемо міряти кілометрами. Ми розуміємо, що стратегія, пов'язана з діями малих підрозділів і з діями малої артилерії є в основі нашого просування. Коли ми говоримо про те, що закордонні медіа починають адекватно оцінювати ситуацію, то насамперед спираючись на заяви й оцінки власних генералів. У Financial Times вийшла публікація під назвою, що "Україна не може перемогти Росію зараз, проте перемога до 2025 року ймовірна й можлива" і це говорить один із генералів британської армії, який радить 5 важливих речей, які потрібні для того, щоб забезпечити просування. Він говорить про те, що не треба наступати доки не створені матеріальні умови, максимально здійснювати тиск в межах групування російських військ в період зими, максимально здійснювати враження артилерією на близьких позиціях і в глибині противника, нейтралізувати Чорноморський флот.  Оцінка контрнаступу ЗСУ через втрату техніки та засобів Коли здійснюються наступальні дії, то головна мета, яку переслідує українська армія - це не лише звільнення територій від ворожих окупантів, а й знищення живої сили й техніки. Якщо ми побачимо звіти Генерального штабу за вчора і сьогодні, то понад 600 ворожих військових знищено. Щодо знищеної ворожої артилерії, то 36 систем знищено за вчора і 31 за позавчора. Фактично ці показники знищення артилерії вказують на те, як наша артилерія працює по ворожій, тому що ця контрбатарейна боротьба забезпечується перевагою українських систем, які мають більшу дальність й точність і таким чином вбивають основний потенціал противника. За даними аналітиків, які здійснюють аналіз знищеної ворожої техніки, в наступальному форматі українська армія має співвідношення втрат по бронетехніці 1:1, а співвідношення ворожої техніки до нашої 1:3, 1:4. Тобто 4 артсистеми противника знищується в порівнянні з 1 знищеною нашою.   Бетоновані фортифікаційні споруди противника та оцінка 2-3 ліній російської оборони Коли ми зараз спілкуємося з нашими військовими, вони говорять, що 2-га лінія оборони біля Роботиного перекопана так, що створені підземні лабіринти, які забетоновані. Якщо ці лінії забетоновані, то це означає, що українські боєприпаси не є достатньо ефективними проти артилерії противника, адже сидить в бетонованих спорудах. Це означає, що процес першого етапу наступальних дій, коли ЗСУ знищили значну кількість особового складу, який ворог перекинув на утримання переднього рубежу оборони було цілком виправдано з нашого боку і добре, що росіяни на це повелися й піддали резерви для утримання неосновної ділянки. Зараз питання полягає, з одного боку не стільки у знищенні фортифікаційних споруд, оскільки артилерією це буде важче, а в роботі по тилах противника, базам забезпечення та логістичним колонам, які забезпечують російських вояків у цих фортифікаціях. Наразі важливо те, яким чином правильно спланувати витрату українських сил, щоб пробити лінію оборони, а потім просуватися далі. Це є важливою складовою оцінки й підходів до нашої наступальної компанії, яка зараз відбувається на півдні.  Трикутник на Бахмутському напрямку та ситуація на Куп'янському напрямку  Йдуть бойові дії в Кліщіївці, заступник командира 3 штурмової бригади Максим Жорін розповідав, що там відбувається витіснення ворога, також ворог витісняється з Андріївки. Наразі трикутник Кліщіївка-Андріївка-Курдюмівка залишається актуальним з точки зору того, що тут питання не в тому, щоб ввійти в Бахмут, а в тому, щоб забезпечити процеси знищення противника. <img alt="" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/304000_305000/304317_Karta_boiovih_dii_Bahmut_0709_new_1920x1080_0.webp"> Зараз близько 50 тисяч ворожих сил сконцентровано на цій ділянці, ворог і сюди перекидав раніше десантників з 4 десантних дивізій. Тобто найбільш елітні російські війська утримуються в Бахмуті й вони там знищуються й ворог не може їх перекидати на інші напрямки. Цей процес "Бахмутської м'ясорубки" російських військ і далі працює коштом української артилерії, а питання просування ЗСУ важливе, проте все-таки другорядне. Але в будь-якому разі, витіснення ворога з Кліщіївки, Андріївки та Курдюмівки дозволяє суттєво ускладнити лінію оборони й створити потім передумови для охоплення Бахмуту.  На Куп'янський напрямок ворог перекинув значну кількість сил, але спроби біля Синьківки, Новоселівського, бойові дії біля Нової Горівки - все це скероване на спроби посунути ЗСУ за річку Оскіл, але туди перекинуті й наші підрозділи, тому ризики існують, але й існує потужна оборона. Противник утримує там близько 3 артбригади, за Сватовим - артполк, тобто зараз ворог намагатиметься артилерією здійснювати тиск на українські війська. Розуміємо, що цей напрямок є тривожним, але протидія буде ефективною.  

Читати повністю