На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 5 вересня. Корупція в оборонній сфері – головний біль України Звільнення міністра оборони підкреслює тривалу проблему корупції в Україні, пише The New york Times. "Відставка міністра оборони України після шквалу повідомлень про хабарництво та фінансові зловживання в його відомстві підкреслює ключовий виклик, який стоїть перед керівництвом президента Володимира Зеленського у воєнний час: викорінення корупції, яка роками була широко поширена в Україні", – підкреслює NYT. У виданні вважають, що заява Зеленського про зміну міністра оборони питання корупції, яке не обговорювалося упродовж першого року війни. Від початку війни союзники чинили тиск на український уряд, щоб переконатися, що українські чиновники не розкрадають частину мільярдів доларів допомоги. Минулого тижня радник президента США з питань національної безпеки Джейк Салліван зустрівся із трьома українськими високопосадовцями, щоб обговорити зусилля, спрямовані на викорінення корупції у воєнний час. Така зустріч відбулася через те, що деякі американські законодавці використовували хабарництво як аргумент для обмеження військової допомоги Україні. "Зеленський відповів на тиск з боку союзників і критику всередині країни шквалом антикорупційних ініціатив, не всі з яких були схвалені експертами з питань прозорості уряду. Найбільш суперечливою була пропозиція використовувати повноваження воєнного стану для покарання за корупцію як за державну зраду", – зазначає медіа. Розширення розслідувань у міноборони стало першим серйозним викликом для уряду щодо антикорупційних заходів від початку повномасштабного вторгнення Росії. Як цитує NYT виконавчу директорку Центру протидії корупції в Україні Дар'ю Каленюк, "корупція може вбивати". Тут йдеться про поставки та закупівлю зброї передовсім. За даними уряду, на певний момент цього року близько 980 мільйонів доларів за контрактами на постачання зброї були протерміновані, а деякі передоплати за зброю зникли на закордонних рахунках торговців зброєю. "Хоча точних деталей не з'явилося, порушення свідчать про те, що посадові особи міністерства, відповідальні за закупівлі, не перевіряли постачальників або дозволяли торговцям зброєю вивозити гроші, не постачаючи зброю", – говорять у виданні. Публічні викриття зловживань поки що не торкнулися безпосередньо іноземної зброї, яку отримала українська армія, або грошей із західної допомоги, однак вони порушують відчуття беззаперечної підтримки уряду, яке українці демонстрували упродовж першого року повномасштабного російського вторгнення. Тим часом українські урядовці визнають, що за деякими військовими контрактами не було поставлено зброї чи боєприпасів, і що частина грошей зникла. Але наголошують, що більшість проблем виникли в хаотичні перші місяці вторгнення минулого року і відтоді були виправлені. Військові витрати зараз становлять майже половину державного бюджету України, а повідомлення про скандали з укладанням контрактів вказують на зміну джерел державної корупції. Антикорупційні групи заявляють, що величезний приплив коштів на підтримку війни спонукав їх переключити свою увагу на військові витрати. "Українські журналісти-розслідувачі звернули увагу на переплату за основні товари для армії, такі як яйця по 17 гривень, або 47 центів, за штуку, що значно перевищує існуючі ціни, – нагадує NYT. – Міністерство також закупило тисячі пальт, які виявилися недостатньо утепленими для українських суворих зим". Західні донори уважно стежать за тим, як Україна вирішує цю проблему. Проте пропозиція карати корупцію як державну зраду викликає у них занепокоєння. Західні уряди насторожено ставляться до потенційного ослаблення агентств, сказала пані Радіна, додавши, що якщо пропозиція буде реалізована, "швидше за все, вони заперечуватимуть". Тим часом арешт Ігоря Коломойського, одного з найбагатших людей України, минулих вихідних був сприйнятий як ознака прагнення обмежити політичний вплив олігархів. Тут видання згадує й низку інших заходів цього року та на завершення подає думку директора Transparency International в Україні Андрія Боровика щодо того, що той момент, що випадки корупції на високому рівні стають відомими, є позитивним фактом. "Війна, – цитує NYT Андрія Боровика, – не може бути виправданням для припинення боротьби з корупцією". <img alt="зерно, зернова угода" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/287000_288000/287583_zerno_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="зерно, зернова угода"> Фото: gettyimages Путін висунув нові вимоги для відновлення зернової угоди Росія готова відновити зернову угоду, якщо санкції будуть скасовані. Про це Путін заявив Ердогану під час зустрічі в Сочі, повідомляє Politico. Москва може відновити Чорноморську зернову угоду і дозволити Україні експортувати мільйони тонн сільськогосподарської продукції до країн-імпортерів продовольства в обмін на послаблення західних санкцій проти Росії. Путін заявив, що угода, укладена за посередництва ООН, може бути відновлена "найближчими днями" за умови зняття обмежень на експорт російської сільськогосподарської продукції. Тим часом Ердоган заявив, що альтернативи цій зерновій угоді (яка зараз не працює) немає. Він також сказав, що представив пропозиції щодо її відновлення, і наполягає на тому, що Анкара готова виступити посередником між двома сторонами у війні в Україні. Опісля видання нагадує, що Чорноморська зернова угода, укладена в липні 2022 року, гарантувала, що майже 33 мільйони тонн зернових зможуть покинути заблоковані порти України під супроводом Туреччини. "Угода, якій приписували запобігання ризику голоду в країнах, що розвиваються, зазнала краху після того, як у липні Путін оголосив, що Москва вийде з неї в односторонньому порядку", – підкреслює Politico. Замість угоди російський президент заявив, що забезпечить безкоштовні поставки зерна в окремі африканські країни. Однак президент Коморських островів Азалі Ассумані, який очолює Африканський союз, що складається з 55 країн-членів, заявив, що закликав Москву "подивитися, як ми можемо перезапустити цю угоду". За словами юриста з міжнародної торгівлі в Reed Smith Тана Албайрака, Ердоган розглядає Чорноморську ініціативу як  шанс підкреслити зростаюче стратегічне значення Туреччини. "Повторне приєднання Росії до Ініціативи було б не тільки плюсом для світової торгівлі зерном, але й зіграло б на внутрішньому порядку денному Ердогана в Туреччині", – каже він. Окрім розмов про зерно, Путін також заявив, що він та Ердоган "сподіваються найближчим часом завершити переговори про створення газового хабу в Туреччині". Згідно з умовами плану, Анкара експортуватиме московський природний газ до решти світу – крок, який, як вже попередили чиновники ЄС, викликає у них занепокоєння через ризик уникнення санкцій.

Читати повністю