Перейти до змісту

Тактика активної оборони на півдні зіграла злий жарт із російськими військами. Колонка Сергія Згурця

Від Board.News,04.09.23


Ситуація на лінії фронту Можна стверджувати, що формується нова динаміка дій на південному фронті. Генеральний штаб ЗСУ стверджує, що є просування і закріплення наших частин на Мелітопольському чи Токмацькому напрямках, хоча більше подробиць не наводить. Але наші підрозділи зараз проводять атакуючи дії у напрямку Новопрокопівки, а також вклинюються між Роботиним і Вербовим, здійснюючи атаки на саме Вербове. <img alt="" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/303000_304000/303767_Karta_bojovih_dij_Robotine_0409_new_1920x1080_0.webp"> Те, що зараз відбувається на півдні, вже набуває адекватного резонансу й в закордонних ЗМІ, які раніше публікували матеріали з посиланням на неназваних посадових осіб Пентагону чи Білого дому. Зараз ситуація змінюється. Вчора, 3 вересня, британське видання The Guardian поспілкувалося з бригадним генералом Олександром Тарнавським, який командує напрямком "Таврія". Тарнавський розставив основні акценти, які пов’язані з наступальними діями на півдні. Він сказав, що зроблено життєво важливий прорив під Запоріжжям. Хоча життєво важливий прорив - це слова не Тарнавського, а журналістів. Але ця фраза цілком відповідає реальності. Коли Тарнавський говорить про цей прорив на південному напрямку, то це смуга забезпечення перед основною лінією оборони противника. Перед лінією, яку всі називають "лінія Суровікіна". На думку Тарнавського, росіяни вважали, що українці не пройдуть цю лінію оборони. Вони готувалися понад рік, аби її утримати. І зробили все, щоб ця територія була добре підготовлена. При цьому Тарнавський наголошує, що проходити мінні поля було надзвичайно складно, тому що, як тільки зʼявлялася техніка розмінування, то росіяни одразу намагалися по ній поцілити. Тому розміновувати доводилося лише силами піхоти і лише вночі. За словами командувача напрямку "Таврія", зараз наші війська мають просування по обидва боки Роботинського розлому й закріплюються на звільнених територіях. Сили оборони також знищують підрозділи російського війська, які прикривають відступи інших росіян на другу лінію оборони, тобто на основну лінію оборони. Як стверджує Тарнавський, далі очікується значний, більш швидкий прогрес у просуванні наших військ. Також генерал пояснив і сказав про те, що Україна готує інші неочікувані для противника наступи, аби виснажити вороже військо. Тому що досягти успіху на одному напрямку - це складно й треба завжди вводити противника в оману. Ймовірно, він хотів сказати, що наступ на Бердянському напрямку, який так само відбувається на півдні, у тому числі має на меті відволікти увагу ворога. Розуміємо, що пʼять потенційних напрямків на півдні - це напрямки, де можна розвивати наступальні дії, де загарбник очікує того, що можуть бути такі прориви з українського боку. Тарнавський відмовився відповідати на запитання про те, за які терміни Сили оборони зможуть вийти до узбережжя Азовського моря чи досягти, наприклад, Мелітополя. Можна зробити висновки з цієї публікації і говорити про те, що усі лінії оборони, які будувала Росія, а їх три - є складними. Найскладнішою є ця основна лінія оборони, до якої зараз підходять наші війська. Чому тоді генерал Тарнавський говорить про те, що далі буде легше? Думаю, що можна знайти відповідь у тому, що Росія намагалася проводити концепцію активної оборони. І замість того, щоб утримувати основну лінію, вона усі свої резерви та сили постійно кидала на утримання передової лінії. Ця тактика активної оборони зіграла жорсткий жарт із російськими військами. Тому що за цей час усі підрозділи, які могли бути більш ефективно використані на основній лінії, вони зараз перемолоті українською артилерією. І цей процес продовжується. Ворог підтягує резерви для захисту цієї передової лінії оборони. Зараз співвідношення по втратах, за статистикою минулого місяця - втрати у живій силі невідомі, а втрати по техніці становлять один до одного. Щодо втрат по артилерії - один до трьох. І ця та тактика сьогодні дає результати на лінії фронту. На сьогодні Україна обрала найбільш оптимальну стратегію у просуванні на півдні. Сподіваємось, що така стратегія дійсно дасть результати. І у противника не вистачить резервів, щоб стримувати українські війська. Хоча розуміємо, що головне завдання, яке стоїть перед українською армією - це не лише прорвати російську лінію оборони, а й зробити це з достатніми силами у резерві, щоб використати цей прорив для досягнення подальших цілей. Це те, на що зараз налаштовано Міністерство оборони й наш Генеральний штаб. Перспективи співпраці та військової допомоги від Франції А в цей час президент України здійснює перемовини з лідерами інших країн, домагаючись військової підтримки. У вечірньому зверненні президент сказав, що мав розмови з президентом Франції Макроном, де йшлося про напрямки співпраці, у тому числі у військовій сфері. Військовий експерт Defence Express Іван Киричевський розповів, що у Франції є дослідна установа, яка себе називає у перекладі з французької мови як Інститут стійкості. Днями ця установа видала комплексне дослідження обсягом у 61 сторінку, де описала три сценарії скорочення бронетанкового парку армії РФ. Дослідники цього французького інституту, врахувавши всі наявні дані по танках, які ще можуть стояти по базах РФ і придатні до відновлення, а також ще врахувавши динаміку втрат, які ЗСУ завдають, і у них вийшла цікава картина. За їхніми оптимістичним сценарієм до кінця цього року у строю армії РФ залишиться всього 250 танків. При чому це буде збірна солянка зі старих Т-62 і з нових Т-90М "Прорив". Такий сценарій буде досягнутий, якщо ЗСУ стійко триматимуть під час контрнаступу темпи знищення російських танків на рівні 12 одиниць за день. Іван Киричевський зазначив щодо середньозваженого сценарію, то на думку французів він полягає у тому, що до кінця цього року та початку 2024 року у розпорядженні росіян буде 500-600 придатних танків різних типів. За таких умов у армії РФ буде максимум одна боєздатна танкова бригада, щоб виставити на найгарячіші ділянки фронту. І те, що французи назвали для себе песимістичним сценарієм, - наростити темпи втрат російських танків не вдасться і на початку 2024 року і в окупантів буде 1500 боєздатних танків. І такої кількості вистачить, наприклад, на формування наступального з'єднання, тобто можливо вони мали на увазі танкової армії. Експерт Defence Express зауважив, якщо дивитися по масштабному тексту французьких дослідників, то багато цифр було підігнано під французьку політичну доцільність. Судячи з всього, головна мета цього дослідження була не стільки, щоб описати, що буде з танковим потенціалом РФ, а щоб показати істеблішменту Франції, що Росія не така велика і страшна. Цікаво ще, що це дослідження співпало у часі з тим, що за офіційними фото у наших бійців механізованих бригад знову з'явилися французькі протитанкові ракетні комплекси MILAN. Можливо, це дослідження було для того, аби простимулювати Францію дати нам додаткову зброю, зокрема для сточування танкового потенціалу РФ. Киричевський додав, що у пресі Франції почала з'являтися інформація, що начебто Париж планує передачу Україні літаків Mirage 2000 як носіїв під ракети SCALP. Але пізніше стало відомо, що ми з Францією ведемо перемовини щодо інших літаків, Rafale. Крім того, голова держави заявив, що є домовленості з Францією про підготовку наших пілотів. Тому, цілком можливо, що ослаблення зовнішньої рамки загроз від РФ у чомусь сприятиме нашим позиціям по французьких літаках.

Читати повністю

  • 10 Views


×
×
  • Створити...