На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 4 вересня. Чи може бути план C у війні в Україні? Над цим питанням замислюється Politico у контексті руху контрнаступу та можливого посилення тиску щодо переговорів. Видання пригадує, що говорив американський генерал Марк Міллі минулого листопада, коли порівнював війну в Україні з Першою світовою. "У вас війна, яку вже неможливо виграти військовим шляхом", – нагадують у виданні слова Міллі. Тут Politico звертається до історії та наголошує на жахливих втратах Першої світової війни, яка залишила слід фактично на кожній європейській родині.  Тим часом в Україні наближається вже новий листопад, підкреслює медіа: "Незабаром в Україну прийдуть осінні дощі, які значно ускладнять військовим маневри. Ознаки вказують на те, що якщо Україна не забезпечить прорив на своєму південному фронті і не прорве всі три рівні російської "лінії Суровікіна" до того часу – те, що досі не вдавалося українським військам за три місяці запеклих боїв, – заклики до переговорів будуть посилюватися". Наразі вся увага прикута до Запоріжжя, на яке покладають великі надії українці та західні країни після прориву біля селища Роботине. Проте у Politico вважають, що той факт, що українським силам вдалося відвоювати лише 108 квадратних кілометрів окупованої території з моменту початку контрнаступу на початку червня, спонукає до обережності в судженнях. Видання також підкреслює скептичне ставлення Пентагону до контрнаступу та розмови у Києві про тривалу війну. "Якщо Україна не досягне значно більшого прогресу на місцях до листопада, застереження Міллі відродиться, і цього разу воно ризикує перетворитися на хор, де все більше людей ставитимуть під сумнів, чи можна виграти цю війну. Однак тоді ми стикаємося з проблемою, яка переслідувала західних союзників від самого початку: вони ніколи не визначали чітких цілей української війни", – зазначають у Politico. На думку медіа, поряд із грандіозною риторикою про те, що на кону стоїть демократія, союзники уникали відповіді, ухилялися і виверталися, коли йшлося про чіткі цілі. Частково це було пов'язано зі спробою досягти одностайної згоди між союзниками, ще однією причиною було примарне побоювання ядерної ескалації. Проте не лише ці фактори. Ймовірно тут вплинуло й те, що в глибині душі союзники України ніколи не відчували, що їхні власні демократичні долі фактично поставлені на карту, і попри всі жахіття війни в Україні, які вони могли бачити, населення країн-союзників також цього не відчуває. "Зрештою, якщо великий російський ведмідь не може підкорити свого меншого безпосереднього сусіда, то як він зможе захопити країни НАТО, не кажучи вже про загрозу США", – пояснює таку позицію Politico. На думку медіа, заклик до переговорів буде тільки посилюватися, якщо контрнаступ ЗСУ не призведе до військового прориву, який би мав велике значення. "Росія і Україна мають одну спільну рису – їхні союзники не вірять, що жодна зі сторін може здобути повну перемогу",– вважає видання.  Тривала війна не вигідна нікому, ні союзникам, ні самій Україні, можливо хіба Пекіну, як відволікаючи маневр для Заходу та послаблення Росії, якій він відводить роль молодшого партнера у спільних справах. "Інша проблема полягає в тому, що навіть якщо Зеленський погодиться на переговори – а немає жодних ознак того, що він налаштований на це – пересічні українці не мають бажання вести переговори з Росією, яка без розбору бомбардує їхні будинки, вбиває, катує і викрадає дітей, – акцентує Politico. – Ба більше, Путін цілком може погодитися на початок переговорів, але ми вже бачили, чим закінчувалися переговори з ним". Адже для російського диктатора переговори – це ще одна зброя, яка використовується для того, щоб відволікати, тягнути час, давати час для маневру у військових і дипломатичних цілях, і заманювати в пастку.  То чи є план C у війні в Україні? Це питання видання і надалі залишає відкритим, акцентуючи разом із тим на його необхідності у ситуації, яка складається на полі бою та на міжнародній арені. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/251000_252000/251103_296379212_376654504647634_6775160670643162916_n_new_960x380_0.webp"> Фото: Генштаб ЗСУ Зеленський змінює міністра оборони Зеленський змінив міністра оборони, посилаючись на необхідність "нових підходів", пише The New york Times.  "Це була найбільша зміна в українському уряді з моменту повномасштабного вторгнення Росії", – підкреслює NYT. Зеленський зазначив у своїй заяві, що замінить його голова Фонду державного майна України Рустем Умеров. "Олексій Резніков пройшов через більш ніж 550 днів повномасштабної війни, – цитує видання Зеленського. – Вважаю, що міністерство потребує нових підходів та інших форматів взаємодії як з військовими, так і з суспільством загалом". NYT також ділиться ймовірними причинами відставки, які вдалося дізнатися від чиновника в офісі президента, який не був уповноважений публічно говорити про відставку. Серед них – розуміння того, що Україна потребуватиме нового керівництва у зв'язку із затягуванням війни, критика з боку українських громадських організацій та ЗМІ щодо скандалів з укладанням контрактів, а також власне прохання Резнікова піти у відставку. Видання також підкреслює, що попри ці зміни, стабільність в Україні під час вторгення залишається на значно вищому рівні, ніж у Росії, де вже відбулася не одна зміна військового керівництва та навіть бунт. Про зміну міністра оборони в Україні пише також ще низка великих міжнародних видань, зокрема BBC, The Guardian, Politico та інші. <img alt="Олексій Резніков" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/284000_285000/284009_Reznikov_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="Олексій Резніков"> Фото: gettyimages Росія б'є по українських портах  Російські війська здійснили масовану атаку з безпілотників на українське узбережжя Дунаю, атака була спрямована на об'єкти цивільної інфраструктури. Це сталося на наступний день після того, як Росія здійснила атаку з безпілотника на дунайський порт Рені, в результаті якої, за даними українських офіційних осіб, загинули дві людини, повідомляє CNN. Як наголошує видання, це трапилося саме перед тим, як Путін має зустрітися з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Сочі, щоб обговорити зернову угоду, з якої вийшла Росія.

Читати повністю