Про зміни, особливості на нововведення у новому навчальному році розповідає Еспресо. Коротко про те, що ви дізнаєтеся в цьому тексті: формати навчання тривалість навчання навчання дітей за кордоном "мінна безпека" та "захист України" НМТ і ДПА Українські школярі продовжують навчатись в умовах повномасштабного російського вторгнення, а отже кількість викликів та перешкод, які необхідно долати, в освітній галузі щораз зростає. Це стосується і формату навчання, і освіти українців за кордоном, і безпеки дітей та вчителів, і навчальної програми зокрема.  Формати навчання Загалом освітній процес буде організований у трьох форматах: очному, дистанційному та змішаному. Проте ця форма у будь-якому із навчальних закладів може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації. Перевагу у закладах освіти надаватимуть очному навчанню всюди, де це дозволяють безпекові умови. У МОН наголошують, що особливо важливим очне навчання є для учнів початкової школи, адже це процес соціалізації. Зокрема, аби забезпечити уроки офлайн у школах із недостатньо великими укриттями, закладам пропонують будувати двозмінний графік.  Проте ситуація з укриттями до цього навчального року все ще залишається далекою від ідеалу. Їхня кількість у закладах освіти зросла, але не масово. "За моїми підрахунками це не більше ніж 10-15% укриттів. Але кожне укриття це дитина, яка вчиться в офлайні. І ця цифра збільшилась порівняно із минулим роком", – розповідає для Еспресо народна депутатка України, секретар Комітету з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. Вона також додає, що замість повністю дистанційної зросте частка змішаної форми навчання, коли хоча б частину занять діти навіть у більш завантажених областях зможуть проходити у школі. "Зрозуміло, що в Харкові вони можуть вчитися тільки в бомбосховищах, тому що С-300 прилітає дуже швидко. Але теж можна комбінувати, наприклад там чотири дні онлайн, а вийти на пару годин повчитися у бомбосховищі. Так само в інших прифронтових областях, – говорить народна депутатка. – У Києві дуже багато дітей, на жаль, вчилися в онлайні, але багато де тут вже можна думати, як повернути офлайн". <img alt="школа, школярі" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/265000_266000/265154_szk_new_960x380_0.webp" title="школа, школярі"> Тривалість навчання Новий навчальний рік стартує вже 1 вересня. Але триватиме він до 28 червня 2024 року. Упродовж цього періоду традиційно передбачені осінні, зимові та весняні канікули: – осінні канікули – із 23 по 29 жовтня 2023 року, – зимові канікули – із 23 грудня 2023 року до 7 січня 2024 року, – весняні канікули – із 25 по 31 березня 2024 року, – літні канікули – із 29 червня до 31 серпня 2024 року. Рішення щодо довшого навчального року дасть можливість вчителям та учням наздогнати ту частину програми, яка вимушено пропускається упродовж року через повітряні тривоги, прильоти та вимкнення світла.  "В принципі для школярів це нічого не міняє, тому що завжди по закону навчальний рік тривав до 1 липня, просто завжди години вичитувалися швидше. Була певна програма і ти цю програму міг пройти до 1 липня, але всі дотримуватися графіків, тим паче, що зараз фактично ж немає вихідних у державні свята, відповідно більшість класів встигали завершити програму до 25 травня. Зараз через прильоти, походи в бомбосховища є можливість невичитані години завершити до того часу", – пояснює Наталія Піпа. Ба більше, за умови завершеної програми останній навчальний (літній) місяць у МОН рекомендують присвятити походам із дітьми на екскурсії та різним іншим розвитковим заняттям. Навчання для дітей за кордоном Українські школярі, які через війну змушені залишатися за кордоном у різних країнах, за законом повинні відвідувати місцеві навчальні заклади, що відповідно ускладнює їм навчання за українською програмою. Тому цього року освітній процес для них спрощують. Із вересня на них очікує нова освітня програма в українській школі. Для зменшення навантаження діти вивчатимуть лише український компонент, який займатиме 6-8 годин на тиждень. Тут йдеться про українську мову та літературу, історію України та географію. Для цього розроблена спеціальна навчальна програма "Global Ukraine". А із решти предметів після повернення учням зараховуватимуть оцінки, отримані у місцевих закордонних школах. Разом із тим для занять дітей за кордоном визначаються окремі дистанційні школи в кожній області, тому доєднуватись онлайн до уроків у своїх школах вони вже не зможуть. Як зазначають у МОН, це робиться для того, аби зменшити навантаження вчителів та класів там, де вони можуть працювати очно чи змішано. <img alt="дистанційне навчання" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/207000_208000/207012_nus.org.ua._1_new_960x380_0.webp" title="дистанційне навчання"> Фото: nus.org.ua Поява мінної безпеки та оновлення дисципліни "Захист України" Мінна безпека Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з МОН створюють практикум з мінної безпеки, аби кожен школяр знав правила, які зберігають життя та здоров’я. Для вчителів буде доступний онлайн-курс з викладання мінної безпеки для дітей різних вікових груп, а також необхідні матеріали. "Завдання дорослих і всієї системи освіти – надати дітям усю можливу інформацію про те, як залишатися в безпеці. Частина вчителів вже активно займається мінною просвітою, але наша мета  – охопити кожну школу, кожен клас і кожну дитину", – підкреслює міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. Учителі вже можуть використовувати посібник з детальними планами, а також презентації для уроків із мінної безпеки, адаптовані для початкової та середньої школи. Окрім того, для занять із мінної просвіти доступні інтерактивні матеріали та відео для групової роботи, які в легкій формі пояснюють дітям, як безпечно поводитися на територіях, що можуть бути забруднені мінами. Їх розробили ЮНІСЕФ спільно із дитячими психологами та експертами в мінній просвіті. "Захист України" Також із вересня у навчальних закладах різних регіонів запрацює пілотний проєкт оновленої дисципліни "Захист України". Але поки що йдеться лише про частину закладів, згодом за відгуками учнів та вчителів програму фіналізують для усіх.  Практична складова предмету стосуватиметься вмінь, необхідних для життя в реаліях війни, але й може допомогти в походах, подорожах чи якихось кризових ситуаціях. Зокрема дітей вчитимуть надавати домедичну допомогу, запобігати травматизму, керувати дронами, орієнтуватися на місцевості та багато іншого. НМТ і ДПА Найімовірніше, що ЗНО у паперовому вигляді вже ніколи не повернеться до українських випускників. Для вступу у виші школярі здаватимуть НМТ (Незалежне мультимедійне тестування) в електронному форматі. Наразі алгоритм усіх процесів ще у процесі затвердження. Фактично НМТ цілком відповідає ЗНО у всьому, окрім того, що останнє мало паперову форму та ше декілька моментів, які варто врахувати для НМТ. "Ми звикли до ЗНО в паперовій формі, а НМТ по суті відповідає тим же критеріям, але в електронній формі. Чого ж бракує на сьогодні НМТ порівняно з старою формою паперової ЗНО? По-перше, апеляції. По-друге, щоб воно вже мало чіткішу структуру, кількість розроблених запитань. Тобто швидше за все до паперового ЗНО ми вже не повернемось, але НМТ буде змінене", – підкреслює Наталія Піпа. Також йдеться про те, аби повернути у школи ДПА, тобто державну підсумкову атестацію, яка була скасована упродовж попередніх чотирьох років. Спочатку через пандемію, а тоді – через початок повномасштабного вторгнення. Ймовірно, що ДПА учні здаватимуть для виходу з школи, а вже НМТ – для вступу у виші. Тобто ці іспити матимуть різне значення та спрямування. <img alt="комп'ютер" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/303000_304000/303333_komp_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="комп'ютер"> Фото: gettyimages   "Якщо для широкомасштабного вторгнення я розумію нащо було скасовувати ДПА і навіть не заперечую у 2022 році, враховуючи емоційний стан, в якому ми всі були. То в час ковіду можна було цілком здавати ДПА. Та воно інше було б, аніж доковідне, і це теж нормально. Але ж ти порівнюєшся в межах свого року, а не тебе порівнюють зі всіма попередніми. І тоді б ми мали освітніх розривів значно менше", – вважає народна депутатка. Власне питання чи здаватимуть школярі знову ДПА вирішуватиметься ще до 1 листопада. Наразі закон пройдений комітетом, але попереду на нього очікує перше та друге читання. Проте потрібен одразу ж і закон щодо НМТ. "Ми хочемо в комплексі проголосувати два закони, щоб не було цих непорозумінь і різночитань. Я думаю, що до 1 листопада це відбудеться", – додає Наталія Піпа.

Читати повністю