"Хотів би зараз розставити все по місцях. Є бригада “Азов” - це Національна гвардія України, а є 3-тя окрема штурмова бригада - це Збройні Сили України. Я відповідно перебуваю у 3-тій окремій штурмовій бригаді. Почну з того, що люди одне до одного ставляться відповідно. У будь-яких інших підрозділах своя каша. Я теж був і в НГУ, і в ЗСУ - це армія. Не можу я там бути, де мені конкретно радянщиною віддає", - зазначив він. "Ще з батальйону “Азов” для мене це було так: взяли найліпше з козаччини й УПА, поєднали й вийшло щось до подій цього часу, коли ще було АТО. І відповідно це мене дуже налаштовувало на позитивну ноту, коли ми не тільки тренувалися, а нам розказували історію, ми один з одним спілкувалися", - додав Руслан Романов. На думку воїна, саме добровольчий рух й, передусім азовці, змогли поєднати традиції Запорозької Січі й Української Повстанської Армії. Читайте також: Усе, що пов’язане зі словом Україна, я відчув у мордобоях і бійках, - азовець Руслан Романов "Це просто історичний поклик. Можливо, це якесь переродження душі. Можливо, ми виконуємо зараз те ж саме, що виконували ті ж самі козаки й УПА. Якщо подивитися історію за декілька століть, фактично все одне й те саме - невелика купка людей захищає велику територію", - пояснив Романов. Зокрема, у підрозділах "Азову" одне до одного воїни звертаються через "друже". "Коли “друже”, це більш рівні стосунки між людьми, йде рівний діалог і нема такого, що хтось нижче, а хтось вище", - сказав Руслан Романов. Попри те, що тепер в азовців з'явилися офіцерські посади, як вважає Романов, азовський рух все одно лишається великим братерством. "У нас побратимство - це вже інше слово. Брате, друже. Уже іде як сім’я, ви розумієте, на якій лінії ви спілкуєтесь. Щоб просто це зрозуміти, треба там побути. По-інакшому я не зможу вам це пояснити", - підсумував Романов.

Читати повністю