До влади почало доходити, що бравурні популістичні заяви про швидку й беззастережну перемогу з гарного піарного ходу перетворилися на свою протилежність. І її спікери перейшли на "сувору правду війни" а-ля сер Вінстон. Тепер, здається, вони дуже пишаються цим своїм удаваним суворим правдорубством щодо "років війни попереду". Є тільки одна проблема в цій історії. А чи спитали ви, шановні х**пльоти, думку з цього приводу наших партнерів, за чий майже винятковий рахунок війна й ведеться? Я всоте намагаюся пояснити, що західні уряди підтримують Україну рівно доти, доки вважають, що це на користь їхнім народам і, вибачте за прозу життя, їхнім політичним силам. Читайте також: "Війна буде надовго". Чого насправді хоче Верещук? Скажу більше: навіть якщо владні (нині) партії будуть наполягати на беззастережній підтримці України, не факт, що завтра електорат не змінить їх біля керма. А без їхньої (західних урядів) підтримки навіть ефективно протистояти московитам (не кажу вже про звільнення країни) буде вельми проблематично. Тому, заява про "роки" за рівнем популізму мало чим відрізняється від "двох-трьох тижнів". Джерело Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю