Дійсно, критика під час війни вищого керівництва виглядає недоречною. Сто років тому внутрішні чвари призвели до того, що Україну між собою "розірвали" вороги. Але чи не дає влада сама приводів, аби до неї так ставилися, як ставляться? Якщо чи не щодня маємо розслідування про завищені тендери, про повернення до "великих" і малих будівництв, коли йде війна не з Росією, а за освоєння фінансових потоків. Як ніби останній день. І коли публічними донаторами певних фондів виступають люди, які ще вчора "освоїли" з держбюджету мільярд з гаком, всі це теж прекрасно бачать. Бо хіба можна відбілити конкуренцію одним зданим на благе діло "Майбахом"? Так не працює. Вже не працює. Читайте також: Резніков на вихід. Хто буде новим очільником Міноборони? Та попри це українці все ще готові терпіти. Поки що. До певної межі. "Аби не стало гірше". Так було і в часи Януковича, у 2013-му, коли Банкова просто загралася з обіцянками, непомірними апетитами й "розводняком" західних партнерів. Чи усвідомлює цю та інші проблеми влада? Чи усвідомлюють на Банковій, що корупція, помножена на брак компетенції, який в її рядах існував і до війни, лише поглиблює суспільний запит на справедливість у всіх проявах? Чи розуміють на Банковій, що якщо не підняти кришку "Єдиного марафону" і не дати виходу негативній енергії уже в найближчі тижні, восени ми зайдемо в низку суспільно-політичних криз? Які точно не потрібні країні, що воює. Читайте також: Дуже зручно в мʼякому кріслі воювати до останнього українця Але щоб цього не сталося, комусь треба точно натиснути на гальма. Зупинитися. І переосмислити те, що ми входимо в чергову битву за незалежність. Бо ця історія — про розуміння відповідальності. А для цього необхідно скоригувати не тільки вималювану Банковою архітектоніку (яка їй подобається), але й піти на абсолютне перезавантаження стосунків в парламенті, з опозицією, з медіа, з військовими. А також відмовитися від створення штучних конкуренцій в Генштабі. І працювати-працювати-працювати лише на перемогу. Осінь вже скоро. Джерело Про автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики, керівник інформаційного агентства Главком Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю