На вашу думку, як постійного доповідача Європарламенту щодо України, з якими найбільшими викликами наша країна стикається в переговорах з ЄС зараз?Не торкаючись питань війни, яка є кошмаром для всіх державних інституцій і громадян, виклики пов'язані з адаптацією до тієї величезної кількості нормативних актів, з яких складається Європейський Союз, що в минулому також було випробуванням для всіх країн-кандидатів.Україна виходить зі старих радянських структур та іноді мислення. На прикладах країн Балтії, які також були частиною Радянського Союзу, ви можете бачити, як вони подолали це і скористалися можливостями, які дає членство в ЄС.З одного боку це шанс, з іншого — виклик. Ваша правова та судова система, безумовно, потребують реформування, щоб відповідати чинними європейським стандартам. Коли йдеться про порушення законів, судді та прокурори повинні мислити по-новому і більше не бути готовими брати хабарі, як це було в минулому, або залежати від владних структур, як політичних, так і економічних. Ніхто не повинен думати, що може купити суд для власних цілей. Це те, чого прагнуть усі свідомі громадяни України. Це є і проголошеною метою влади, і опозиції, і всіх партій, де є консенсус щодо інтеграції в ЄС. Але з практичного погляду це досі є реальними викликами, і ми (ЄС — ред.) готові з ними допомогти. Є сотні, якщо не тисячі експертів на місцях, які допомагають ці проблеми розв’язувати.<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/378000_379000/378870_court-ukraine_gettyimages_new_960x380_0.webp" alt="суд">gettyimagesОцініть прогрес України на шляху євроінтеграції.Я думаю, що в боротьбі з корупцією ви зробили багато і досягли прогресу завдяки створеним інституціям та вимогам прозорості до політиків та інших. Я кажу про такі структури як НАБУ, САП, Вищий антикорупційний суд. Це реальні історії успіху. Звичайно, вони не всім подобаються, а особливо тим, хто бачить, що далі не можна “працювати” як раніше.Ще один хороший приклад — Prozorro, система яка забезпечує прозорість державних закупівель.Я також вважаю, що децентралізація мала великий успіх. Нові громади були необхідні, тому що старі структури вимагали величезних адміністративних витрат. Зараз вони реформовані й працюють добре. З децентралізацією повноважень прийшла і децентралізація фінансів. Якщо податки залишаються значною мірою на місці, це слугує стимулом для мера не укладати жодних угод із впливовими людьми.Крім того, у вашій сфері охорони здоров'я зараз здійснюються різні кроки з реформування. Мета — створити таку систему, яка є фінансово стійкою, але водночас надає послуги людям і не робить їх залежними від хабарів, як це було раніше.Я також вважаю диджиталізацію надзвичайною історією успіху. Україна випереджає багато країн ЄС у цій сфері, значною мірою завдяки потребам, які виникли через війну. Багато державних послуг перейшли в онлайн, де росіяни не можуть знищити їх фізично. Сервіси тепер функціонують через відомий додаток “Дія” — величезне досягнення, якщо порівняти з багатьма іншими європейськими країнами. І це лише деякі з тих сфер, де я бачу прогрес.<img style="height:632px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/315000_316000/315637_7768_new_960x380_0.webp" alt="">Звісно, є й виклики, бо дехто з представників старої системи все ще думає, що зможе відновити минулий порядок. Але я впевнений, що цього не дозволять ні громадяни, ні більшість у Верховній Раді.В Україні порівняно з лютим 2023 року знизився рівень підтримки вступу до ЄС і НАТО. У вересні 2024 року вступ до ЄС підтримували 75% українців, у лютому 2023 року за вступ до ЄС висловилися 85% респондентів. Що ми можемо зробити, щоб відновити довіру людей?Я думаю, це природно, що в країні у війні, де на перший план виходить виживання, люди більше думають про близьких, які можуть бути на фронті або, що ще гірше, загинули. Нормально, що для українців зараз не є найбільшою турботою підтримка інституції, яку навіть багато громадян в Європейському Союзі не до кінця розуміють.На мою думку, і уряд, і проєвропейські політичні партії, і громадянське суспільство повинні показати людям прості цифри для порівняння. Порівняння того, що було до вступу і зараз, але брати треба країни, які були з Україною в схожому становищі. Зокрема, ті, що колись також входили до складу Радянського Союзу — Естонія, Латвія та Литва.Наприклад, до вступу в ЄС у Литві ВВП на душу населення становив 35% від середнього показника по ЄС. А цей середній показник — це не тільки Німеччина чи Люксембург, але ЄС в цілому. Після 20 років членства ВВП на душу населення в Литві становить 90% від цього показника. Фактично країна випередила багато старих членів союзу.<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/378000_379000/378871_vilnius_gettyimages_new_960x380_0.webp" alt="Вільнюс">Вільнюс, Фото: gettyimagesЯкщо говорити про всіх членів ЄС — немає жодної країни, яка б сьогодні жила гірше, ніж до вступу в ЄС. Зростання на краще відбувається за всіма параметрами.Те саме стосуватиметься й України. Я б навіть додав більше: коли закінчиться ця жахлива війна, і почнеться відбудова, вірю, що паралельно з процесом вступу до ЄС, Україна дасть поштовх економічному зростанню і в інших країнах.Ми всі зробимо свій внесок і активно долучимося до цієї відбудови. Одночасно ви крок за кроком виконуватимете вимоги ЄС, і врешті-решт ми побачимо, що Україна буде для нас перевагою.Україна має дуже багато переваг у різних сферах: від сільського господарства, яке є одночасно і викликом, і можливістю, до промисловості. Після війни ви матимете єдину армію, яка вміє воювати, і оборонну промисловість, яка потрібна не лише вам, а й усім нам.У диджиталізації ви й до війни показували хороші результати. Є й інші сфери, де Україна може зробити внесок у розвиток ЄС, і це буде вигідно для всіх.Я бачу потенціал, але за умови, що старі моделі та порядки не повернуться у колишньому вигляді, можливість чого в післявоєнний період ніколи не можна виключати.Після війни почнуться звинувачення, політичні суперечки про те, що було правильно, а що ні. З'являться нові герої, яких шануватимуть люди, але які не обов'язково знатимуть, як відбудувати країну. Боротися з ворогом — одне, а відновлювати державу — зовсім інше. Це вимагає консенсусу та компромісів заради спільного блага.<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/378000_379000/378762_ukraine-eu23_gettyimages_new_960x380_0.webp" alt="Україна ЄС">gettyimagesЯ бачу, що компроміс і консенсус — не дуже поширені явища в Україні. Під час цієї війни особисто я очікував, що сформується національно об’єднаний уряд, як це сталося в багатьох країнах, на які напали. Тобто, єдність є в тому сенсі, що українці борються з ворогом, але вона не цілком відображена в уряді. І це був вибір уряду. Ми підтримуємо Україну незалежно від його складу, коли йдеться про порядок денний ЄС і вашу оборону.Які уроки Україна може винести для себе з досвіду вступу інших країн до ЄС і яких помилок слід уникати?Я можу лише порекомендувати українцям і відповідним органам, які працюють над цим процесом, тісніше спілкуватися з тими, хто ще добре пам'ятає власний досвід вступу до ЄС. Це означає вчитися у країн, які приєдналися до ЄС нещодавно, — Хорватії, Румунії, Болгарії. Завжди корисно прислухатися, а коли виникають сумніви щодо конкретних питань, питати тих, хто мав справу з подібним.Ще одна річ, яка виявилася досить успішною, — це те, що ми називаємо twinning partnerships (побратимські партнерства), коли установи однієї країни співпрацюють з установами країни-члена ЄС, щоб впровадити необхідні реформи та адміністративні практики. Цей підхід показав ефективність у різних сферах. Україна повинна вчитись на кращих практиках і водночас дивитись на тих, хто не функціонує належним чином, щоб не повторювати помилок. Багато країн-членів ЄС будуть готові зробити свій внесок і поділитися власними помилками.З політичного погляду, важливо завжди пояснювати, чому реформи необхідні. Аргумент ніколи не повинен зводитися до того, що “так хоче ЄС”. Якщо ви аргументуєте все цим, може виникнути антагонізм і негативне сприйняття. Так, деякі реформи можуть тимчасово викликати труднощі в людей і компаній, але якщо пояснити все правильно і показати довгострокові вигоди, їх зрозуміють і підтримають. Важливо пояснювати причини реформ, а не просто казати: “Так хоче ЄС”. Врешті-решт йдеться про те, щоб довести вас до рівня решти Європейського Союзу.<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/378000_379000/378763_eu23_gettyimages_new_960x380_0.webp" alt="Україна ЄС">gettyimagesКрім того, не повинно виникнути враження, що ми – це дві сторони, які шукають компроміс на переговорах по різні боки столу. Врешті-решт ми всі будемо на одній стороні, разом.Є можливість перехідних періодів. Наприклад, у сільському господарстві чи екології перехідні періоди можуть тривати від 10 до 20 років та можуть полегшити процес, але врешті-решт їх треба пройти. І як я вже казав, немає жодної країни в ЄС, яка зараз у гіршому становищі, ніж до вступу.Коли йдеться про Україну — як тільки закінчиться війна і почнеться відбудова, я впевнений, що ви будете на світлому боці Європи, а не на темному. Росія не тільки програє у військовому плані, але й не зможе завоювати серця і розум людей.Ви згадали сільське господарство. Протягом останнього часу відбулось багато протестів на польсько-українському кордоні. Іноді у цих мітингах ми бачили російський слід, але інколи ні. Як нам говорити з цими фермерами?З цим треба було краще працювати обом сторонам. Початкова мета полягала в необхідності термінового постачання продукції країнам Близького Сходу та Африки, бо росіяни заблокували морський шлях. Ми мали на меті перевозити товари залізничним і автомобільним транспортом через Європу до кінцевого пункту призначення. Угоди з росіянами дійшли пізніше, і ця тимчасова домовленість була рішенням. Але з нашого боку було помилкою декларувати цю продукцію як таку, що відповідає стандартам ЄС, хоча, по суті, вона такою і була.<img style="height:641px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/327000_328000/327242_2024-02-09T113630Z_2126294259_RC2YY5A5QM9D_RTRMADP_3_EUROPE-FARMERS-POLAND_new_960x380_0.webp" alt="блокування кордону, Польща">Потім була також погана поведінка з турецького боку. Вони занизили закупівельні ціни на ваше зерно, і турецькі трейдери отримали величезні прибутки, бо продавали його за ринковими цінами.Деякі рішення з нашого боку створили недоброзичливе ставлення до України, що є невиправданим. Ви у стані війни, і вам треба виживати. Ми хотіли сприяти експорту, але, як я вже казав, це треба було організувати інакше. Думаю, нам ще багато чому треба навчитися. Шляхом переговорів і діалогу ми можемо знизити напругу і розв’язати необхідні питання.Ви сказали, що в ЄС немає жодної країни, яка після вступу до євроспільноти, живе гірше. Але ми розуміємо, що між Україною та іншими країнами ЄС існує значний розрив у розвитку. Як ми можемо ефективно інтегруватися?Я вірю, що ми знайдемо креативні способи зробити це крок за кроком і почати можемо ще до членства. Наприклад, залучити вас у наявні програми такі як Erasmus для студентів, або рухатись в інших сферах економічного співробітництва. Зараз йдуть активні перемовини про співпрацю в оборонній сфері. Ми також можемо, наприклад, працювати над об’єднанням залізничної системи.<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/378000_379000/378764_ukraine-eu24_gettyimages_new_960x380_0.webp" alt="Україна ЄС">gettyimagesІснують масштабні програми, за допомогою яких можна посилити зв’язок між Європейським Союзом та Україною. Вони вповні принесуть користь, коли ви станете членом ЄС. Це все поетапні інтеграційні процеси. Але і зараз є сфери, які потребують перехідних регулювань, вигідних і вам, і нам. Я майже не сумніваюся, що коли цей процес пришвидшиться та стане ефективним, після закінчення цієї жахливої війни, він покаже успіх.Матеріал підготовлений Еспресо в партнерстві з Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ у межах реалізації проєкту “Демократична інтеграція, стійкість та залучення” (Ukraine-DARE), який здійснюється Democracy Reporting International (DRI) спільно з Коаліцією РПР та Центром політико-правових реформ за фінансової підтримки Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Думки та погляди, висловлені в матеріалі, не обов’язково відображають позицію Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини та партнерів.<img style="height:141px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/371000_372000/371628_33_new_960x380_0.webp" alt="">
Читати повністю
