Перейти до змісту

Ми не можемо залишатися буферною сірою зоною між демократією та диктатурою

Від Board.News,19.01.25


Московські землі й все те, що розташоване на схід від них та поки залишається під їх пануванням — не буде в наступні десятиліття іншим, кращим, цивілізованішим.Там немає надії. Там буде деградація, конвульсії імперії, які завершаться розпадом, раніше чи пізніше.Ми маємо бути до цього готовими. Мало відстояти своє право жити та звільнити Україну. Треба побудувати таку стіну безпеки, включно з ядерною парасолькою, щоби їх руйнування не "накрило" нас у майбутньому. Щоб трупний сморід розпаду цього новітнього фашистського режиму не отруїв Україну, яка зараз стікає кровʼю своїх дочок та синів, але неодмінно вистоїть і буде розвиватися як велика європейська нація. Не дайте себе обманювати далі. Не вірте більше їх брехні! Немає більше жодної надії на здоровий глузд, людяність чи інстинкти самозбереження тих, хто підкорився злочинцям і вбивцям.Читайте також: Європа мусить створити коаліцію з Україною. Інакше на неї чекає війнаУкраїна вистоїть лише як національна  Держава, зі своєю мовою, вірою та потужними Збройними Силами.Жодного відступу від цих позицій не може бути. Це протистояння — екзистенційне. Не можна допустити проникнення знову в Україну бацили повернення до минулих часів. Повернутися назад до дружби «братніх» народів — ілюзія. Всі спроби компромісів, дружніх кроків, благих намірів Україна вже давно вичерпала. Той, хто пропонує роззброєний нейтралітет — ворог. Хто пропонує повернути московську церкву — ворог. Хто пропонує повернути українській мові минулі другорядні позиції — ворог.Не має бути жодних ілюзій: лише зовнішня сила, всеосяжні санкції, включно з ембарго на експорт й імпорт й внутрішньоросійська масштабна економічна криза можуть їх зупинити.Ми не можемо залишатися буферною сірою зоною між демократією та диктатурою, між добром і злом, між правом сили та ослабленим міжнародним правом.Тільки потужна у військовому плані, добре озброєна Україна, зі своїм ракетним щитом та мечем може вистояти. Більше того — без входження до спільних оборонних союзів це буде дуже важко й надто затягнуто в часі.Тому — йдемо своїм шляхом. Слухаємо партнерів та їх лідерів, але чуємо голоси десятків тисяч тих, хто віддав життя за нову Україну: соборну, самостійну, демократичну, успішну, яка обрала і відстоює свій суверенний шлях, громадяни якої залишать у своїй памʼяті чіткі спогади про ці історичні часи, які змінять Європу і багато в чому весь Світ!ДжерелоПро автора. Валерій Чалий, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у СШАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю

  • 1 Views




×
×
  • Створити...