Джерело: УПВід одного з найпотужніших союзників України – Сполучених Штатів усе частіше лунають тривожні сигнали... У світі спалахують усе нові осередки збройного протистояння. Зброя стає дедалі дорожчою...і питання вже давно навіть не в ціні, а в тому, кому швидше вдасться її купити чи іноді навіть перекупити.У цей час на рахунках українського державного підприємства, яке повинно швидко і ефективно закуповувати озброєння (Агенція оборонних закупівель – АОЗ), десятки мільярдів гривень висять по кілька місяців, пропозиції від торговців озброєнням десь "губляться", а закупівлі відбуваються через треті-четверті руки – прокладок, кожна з яких заробляє на війні власний відсоток.І питання до АОЗ не в тому, чи ефективні вони (спойлер – ні), а в тому – чи агенція свідомо саботує швидкі закупівлі за нижчими цінами, чи просто через профнепридатність.2,5 млрд. гривень "згоріли", вірніше повернулися до державного бюджету 1 січня, оскільки Агенція оборонних закупівель так і не спромоглася укласти контракти (я вже не кажу про постачання на фронт) на всю суму грошей, виділених їй. Що таке 2,5 млрд? Це, для прикладу, 112 тисяч! FPV дронів або 110 тисяч 120 мм мін.Гроші "освоювали", як могли, під кінець року, розуміючи, яким скандалом це може закінчитись. Саме тому ви будете дуже здивовані, коли дізнаєтесь, хто у нас є фаворитом-постачальником зброї, і ні – це не компанії виробники, це посередники.Проблема в тому, що ще в кінці листопада 2024 року в бюджеті агенції залишалося понад 100 мільярдів невитрачених коштів, які лише під новорічну ялинку взялися "активно" освоювати після критичних листів з Генштабу про відсутність боєприпасів на фронті та тиску Міноборони. Виявляється Агенція вже в листопаді повідомила Генштаб, що не зможе поставити боєприпасів на 25 млрд. грн., але чомусь цей лист й інформація залишилися поза увагою, в той час, коли про це треба було кричати всюди та змусити керівництво агентства терміново виправляти ситуацію. Вже тоді стало зрозуміло, що нас чекає величезна проблема з невикористанням коштів і непостачею обіцяних снарядів для армії.Шукати винних – справа невдячна. Бо відповідальність за це несемо ми всі, всі, хто не на фронті. Всі ми, хто вчасно не зреагував на те, що відбувається, хто мовчав, щоб не наразитися на гнів громадськості чи міжнародних партнерів, і я цьому не виключення.Хотіли як краще, а вийшло як вийшлоРішення про створення Агенції підписав, як не дивно, ще колишній міністр оборони Олексій Резніков. Повноцінно ж Агенція запустилася вже за сьогоднішнього міністра Рустема Умєрова. За пропозицією антикорупційної громадськості він призначив очільницею АОЗ Марину Безрукову. Вона ж пізніше почала розробляти структуру та формувати команду нового закупівельного органу.Наразі в АОЗ працює майже 300 людей. Річний бюджет на команду АОЗ сягає 450 млн грн. Всі ці люди щодня мають займатися нічим іншим – окрім як пошуком та закупівлею зброї, боєприпасів та БПЛА для наших військових. Зарплати, щоб уникнути корупції, новоствореному агентству зробили в умовах війни більші за ринкові. Так, наприклад, очільниця агенції Марина Безрукова за листопад отримала заробітну плату на суму 400 тис. грн. Такі конкурентні зарплати не те що в державному секторі, а і в бізнесі під час повномасштабного вторгнення знайти важко. І тут йдеться не про те, що це багато, а про те, що за велику зарплатню людина на цьому місці повинна бути найвищого рівня кваліфікації і працювати більш ніж ефективно, не кажучи вже про ціннісну та ідейну мотивацію бути на цьому місці в цей час.Офіс АОЗ розташований в елітному бізнес-центрі, в колишньому офісі однієї з найбільших ІТ-компаній. П'ять нових машин, придбані за державний кошт під час війни по 1,17 млн. грн за одну модель – загальною вартістю 5,49 млн. грн.При цьому друга агенція Міноборони – "Державний оператор тилу" – закупила також чотири автомобілі марки Peugeot 3008 для аналогічних службових відряджень значно скромніше по 525, 587 та 600 тис. грн за авто.Важливо звернути увагу, що нині існує обмеження у 600 тисяч гривень для закупівлі авто чиновниками, але керівництво АОЗ проігнорувало це, щоб придбати в 2 рази дорожчі машини.Структура Агенції в мене викликала деякий подив: зрозуміти, чому в АОЗ під час війни лише 1 людина займається закупівлею FPV-дронів, але 4 – піаром, я не змогла.Нового керівника Марину Безрукову призначали без конкурсу (законодавство воєнного стану це дозволяє), втім, як я вже й писала вище – за рекомендаціями від активної громадськості, а тому призначення було дуже багатообіцяючим. Але сподівання не виправдались. Чимало одіозних людей за неповний рік встигло попрацювати в агентстві. Так свого часу на керівника Департаменту фінансів Марина Безрукова, всупереч застереженням, призначила Максима Гриценка, якого у серпні цього року звільнили з посади керівника Департаменту ресурсного забезпечення МОУ через обгрунтовані підозри у тісних зв'язках із "сім'єю Гринкевичів" ще з часів Резнікова.Після розголосу про таке одіозне призначення керівниця агенції за деякий час змушена була його звільнити. Зараз Гриценко перебуває у СІЗО за звинуваченням у корупції.Не менше питань викликає і керівник внутрішньої безпеки агенції Олександр Богатіков, який у 2011 році проходив у кримінальній справі про отримання хабара в сумі 40 тисяч доларів під час проходження служби в УБОЗ УВМС України в Київській області. Декларація "безпеківця" навряд чи може пояснити статки колишнього поліцейського, де зокрема містяться такі предмети розкоші як годинники марки Hublot та авто преміум класу Range Rover Evoque. До слова, одного з підлеглих Богатікова СБУ затримало у справі про шахрайство прямо під офісом агенції під час отримання першого траншу в сумі 100 тисяч доларів від вимагання неправомірної вигоди у розмірі 700 тисяч доларів.Що працює не такМедіа неодноразово порушували питання оборонних закупівель, і керівниця агенції неодноразово відповідала та пояснювала, чому відбуваються затримки з контрактами та хто винен у провалах у забезпеченні. Тут слід віддати належне Марині Безруковій – вона приділяє інтерв'ю та публічності досить багато часу. Проблема в тому, що зазвичай ця комунікація не стосується прозорості чи пошуку вирішення проблем, а про пошук винних ззовні.Якщо вірити інтерв'ю та публікаціям очільниці агенції, то всі проблеми із закупівлями через Міноборони або Генштаб. За погані результати роботи агенції звинувачували і міністрів, і генералів, а відтепер і Держприкордонслужбу в особі генерала Сергія Дейнеко. Мовляв, йому, який не має досвіду таких масштабних закупівель зброї, віддали 23 млрд. Ця претензія до генерала викликала неабиякий шок навіть у наших міжнародних партнерів, адже керівництво Держприкордонслужби не раз публічно "хвалили" за найнижчі ціни під час закупівель. За останні 2,5 роки ДПСУ закупило озброєння та боєприпасів на 116 млрд. грн., в тому числі і за кошти партнерів. Тому дивно чути аргументацію про те, що прикордонники раптом стали некомпетентними."Розпил" та "Афера на 23 млрд" – гроші віддали компанії, яка до цього не поставила снаряди – дослівно "зривала поставки ЗСУ". На місці компанії я б пішла позиватися, адже в них були виконані всі 100% поставок за проплаченими контрактами. У відповідь на запит мого колеги АОЗ відповіла, що постачання боєприпасів не здійснювалося, адже Агенція не заплатила аванс. Без авансу зброю, нагадаю, зараз не постачає ніхто. Тобто компанія не "не поставила" зброю, як стверджувалося публічно, а не отримала гроші від Агенції, відповідно контракт і був скасований. А неоплачених контрактів в Агенції лежить на сотні мільярдів, адже це у них є розповсюдженою практикою, на жаль. До речі, в тому ж листі агенція пише, що і сама здійснює іноді 100% передоплати.Щодо різниці цін я зробила запит до Міністерства оборони, щоб надали всю інформацію. Так от, ціна на 152 калібр у прикордонників в цій пропозиції справді вища. Однак поставлять не 100 тис. снарядів, як стверджується в медіа, а 8 тис. снарядів. Але чомусь ніхто не пише, що пропозиція пакетна, тобто містить декілька позицій, зокрема, дефіцитні реактивні снаряди до "Граду" дальністю на 40 км ураження за ціною на 350 євро дешевше, ніж наразі закуповує АОЗ за одним із контрактів у чеського посередника. І снарядів для "Граду" в пропозиції набагато більше, ніж 152 мм снарядів. На жаль, це розповсюджена практика не лише під час закупівлі зброї. Ми з таким свого часу стикалися під час закупівель ліків: коли один постачальник ставив декілька позицій і деякі були вищі, деякі нижче, таким чином доводилося вираховувати загальну економію чи переплату. Я не візьмуся стверджувати за всі інші ціни і поставки, поки не матиму змоги порівняти ціни, але враховуючи, що в Агенції залишилося 2,5 млрд. невикористаних коштів, то їх було би 25 – якби ці не віддали ДПСУ. Прикро насправді, що агенція не в змозі не те що поставити на фронт необхідне, але й банально законтрактувати виділені їй кошти. Щодо поставок – та скільки з законтрактованих 300 млрд. і обіцяного військовим було реально поставлено – треба розбиратися окремо. І тут я покладаю величезні надії на Наглядову раду, де є люди, які розуміють різницю в цих термінах.ГрадиБлизько 4 місяців тому до мене надійшов запит від американської компанії-постачальника зброї, яка була готова поставити в Україну ракети до систем залпового вогню Град. Якщо коротко, то постачальники цікавилися, чому українське державне підприємство, яке мало б ініціювати перемовини з ними, не тільки не робило цього, а й ігнорувало офіційну пропозицію щодо поставки Градів. Два місяці. Ще раз: два місяці запеклих боїв на полі бою білі комірці державного підприємства навіть не надсилали хоча б відписки, на кшталт: "Ваша думка дуже важлива для нас, пропозиція була отримана". Кілька місяців пішло на те, щоб вмовити агенцію дати навіть таку відповідь компанії постачальнику, щоб хоча б налагодити між ними контакт. Увесь цей час мені доводилося слухати від представників агенції пояснення про те, що ми не можемо купувати гради, бо вони російського виробництва, але рішення шукають. Ще за місяць рішення шукати вже не довелося. За моєю інформацією, партію викупила компанія, пов'язана з колишнім народним депутатом – одним із найбільших постачальників зброї в Україні. Я не здивуюся, коли зовсім скоро він же продасть Україні ті самі російські гради "refurbished in Ukraine". Ті самі, тільки дорожчі. Скільки компанія-прокладка заробить на ребрендингу – мені навіть уявити страшно."Игла"Переносні зенітно-ракетні комплекси "Игла-1" та "Игла" є засобами безпосереднього прикриття військ і об'єктів від ударів повітряного нападу противника. Ці комплекси ППО перебувають на озброєнні різних підрозділів та частин Сил оборони України. Також цими та іншими моделями ПЗРК озброєні окремі мобільні вогневі групи, які були сформовані у війську після російського вторгнення. Для боротьби в першу чергу з гелікоптерами, крилатими ракетами та ударними дронами окупантів. Таке пояснення дає портал Мілітарний.Чи варто наголошувати, що ці ПЗРК на ринку зброї досить лімітовані й загалом їх важко знайти та поставити?Близько 3 місяців тому ще одна американська компанія, яка пропонувала українській агенції ці типи ПЗРК, стикнулася з повним ігнором з боку АОЗ.Ігли були 2 форматів: російські і китайські аналоги. Компанія висловила готовність пройти весь ланцюг процедур і перевірок, як цього і вимагають, моніторинговий візит, огляд, тощо.Бездіяльність у цьому напрямку агенція також пояснила просто. Китайські ПЗРК не відповідають нашим стандартам, вірніше їх немає в нашій номенклатурі. А російські ми купувати не будемо, бо вони російські.В результаті ми втратили ще одну можливість підсилити себе. Ще одне постачання озброєння не відбулося.І це попри те, що влітку Ставка зобов'язала Міноборони забезпечити мобільні вогневі групи додатковими засобами ураження для відбиття атак "шахедів" та ракет ворога в опалювальний сезон.ППООкремо мене вразила історія ізраїльської компанії, яка хотіла продати нам системи та ракети для ППО. Спершу, за традицією, агенція ігнорувала пропозицію постачальника. Згодом все ж відповіли, що пропозицію отримали і просять "заповнити форму". А вже за кілька днів до компанії неочікувано звернулися посередники із пропозицією, мовляв ми тут дізналися про вас.Такий випадок не просто не поодинокий – а є системою в АОЗ. Схема проста. Спершу листи з пропозиціями від компаній "губляться" у нетрях агенції, згодом дивним чином про наявність зброї дізнаються посередники – українські дистриб'ютори, які приїжджають до компаній із запитом викупити увесь товар. А потім, зазвичай, загублені листи "знаходяться". Але вже після того, як угода між постачальником і українською компанією-прокладкою укладена. Стежити за цими процедурами мав би керівник внутрішньої безпеки. Про нього я писала вище – це той екс-поліцейський, який в 2011 році проходив у справі за корупцію.152 калібрСтвольна артилерія 152 калібру на фронті в дефіциті, снаряди без перебільшення поштучно між бригадами розподіляє главком. Бо техніка є, а стріляти немає чим, адже крім росії та невеликого виробництва в Болгарії, викупленого на роки вперед, його фактично не виробляє ніхто.Ще одна американська компанія звернулася до АОЗ з пропозицією поставити снаряди за дуже привабливою ціною, але стикнулася з усім спектром "перепон", які можна тільки уявити. Спочатку компанію відправили на сайт агентства з проханням заповнити заявку, от тільки сайт агенції з формою для заповнення заявок не працював. Його "перезапускали". Далі – типовий сценарій. Два місяці – жодної відповіді. А потім компанія отримує листа від агенції, за якого соромно чомусь мені. Частково латиницею, частково кирилицею. Ще раз: в агенції з оборонних закупівель, яка мала б працювати і вишуковувати пропозиції по всьому світу, не знайшлося людини, яка могла б написати стандартний лист англійською мовою. Сказати, шо мені було соромно, це не сказати нічого.Зрештою, комунікація з потенційним постачальником таки почалася. Зустрічі, листи і перемовини. Врешті-решт, агенція повідомила, що грошей нема. Уявіть моє здивування, коли виявилося, що в той самий час в розпорядженні агенції висіли невикористаних майже 100 мільярдів гривень. Згодом в агенції вигадали іншу причину затягування часу і тепер винними стали генерали – мовляв, офіційна нагальна потреба, доведена до Міноборони – 9000 снарядів. Більше Генштаб не просив. Тому вибачайте, купляти 152 – не будемо. Проте тут треба пояснити, що в ГШ під час формування нагальної потреби орієнтуються також на надані комерційні пропозиції агенцією, щоб швидко закупити боєприпаси, які є доступними. Тобто, немає комерційної пропозиції від АОЗ – Генштаб не оновлює інформацію про необхідну кількість боєприпасів.У всьому винні генералиЯкщо вірити керівництву АОЗ, то проблема з закупівлями ховається в рішеннях генералітету, бо саме військові, а не агенція чи Міноборони формують перелік закупівель і кажуть, чого і скільки треба.Насправді так і є – нагальну потребу реально формує Генеральний штаб, от тільки за рік роботи агентства ніхто і пальцем з усіх ІТ-спеціалістів не поворухнув, щоб це виправити. В той час, як ДОТ (Державний оператор тилу – агенція, яка закуповує все інше, крім зброї, для війська) вже давно запровадила спеціальні цифрові алгоритми для автоматизації процесів планування, організації закупівель та звітування – АОЗ від цього постійно відхрещувалася. Мовляв, і так гарно працює. Незважаючи на всі пропозиції і навіть вмовляння керівника ДОТ Арсена Жумаділова та заступниці міністра оборони Катерини Чорногоренко щодо необхідності такого кроку і готовності допомогти з цим агенції – в агенції постійно відмовлялися.Ринок посередників, як був так і залишивсяОсновним завданням створення Агенції, знову ж таки, було зменшення кількості компаній "прокладок", які постачають зброю, і збільшення кількості прямих контрактів.Після гучного скандалу зі Спецтехноекспортом (СТЕ), які були раніше фаворитами закупівель АОЗ, на перше місце вийшли не виробники, а просто інші "прокладки".Якщо почитати звіт керівниці Агенції Марини Безрукової в ЗМІ, то ви будете приголомшені гаслами – "Більше зброї, менше посередників". Щоправда розібратися в звіті не маючи інформації важко, тому мені довелося зробити велику кількість депутатських запитів, щоб зрозуміти – звідки такі цифри, якщо реальність виглядає трохи іншою.Відповідно до звіту, 61% постачальників – це українські виробники, які в 2023 році становили нуль закупівель АОЗ. Виглядає чудово, от тільки в 2023 році АОЗ не закуповував напряму у виробників, їх контрактувало напряму міністерство, тому фактично функція була передана Агенції разом із переліком, визначеним Ставкою, кого треба контрактувати. Але найбільше запитань в мене викликала сама цифра 61%, адже більшість грошей АОЗ іде на імпорт. І це чітко видно по звітності.Але пізніше я зрозуміла, в чому маніпуляція – рахували не кількість грошей перерахованих, а кількість контрактів укладених. Тобто 9 контрактів умовно по мільйону гривень з українськими виробниками FPV і один на мільярд з посередником – дасть вам 90% контрактів з виробниками.Чому я піднімаю це питання? Тому що до цих пір більша частина грошей АОЗ іде не на українських чи взагалі виробників – а на компанії-прокладки.Сьогодні на першому місці за поставками не виробники, а посередники. Мало того – іноземні – чеська компанія, яка має майже на мільярд гривень "заборгованих поставок", але з якою все одно АОЗ продовжує укладати контракти. Контрактів, до речі, на найбільшу суму серед усіх – десятки мільярдів гривень. Не виробник – а посередник – найбільший постачальник АОЗ, якщо рахувати суми контрактів. На другому місці серед постачальників замість СТЕ в перерозподілі грошей – зайняла "Українська бронетехніка", яку правоохоронці повязують з екс-народним депутатом Сергієм Пашинським. Про "спецоперацію" однієї з компаній, пов'язаних з ним, я вже розповіла вище – саме його компанія викупила реактивні снаряди до "Градів", які агенції пропонували купити напряму. Так, загальна сума укладених контрактів з "Українською бронетехнікою" складає 54 млрд. грн. З них, на власне виробництво – 8 млрд і майже 46 – як посереднику, який завозить чужу продукцію.І на звершення ще трохи цифр, вірніше цін, які стрибають майже щодня на ринку. На початку повномасштабної війни 155 калібр, нагадаю, коштував 1000 доларів, зараз його ціна – більше 2000. Були моменти, коли ціна на ринку була і під 3500. Тому що дефіцит і попит перевищує пропозицію. Ціна росте буквально щодня. Тим часом агенція з закупівель затягує час і витрачає місяці на складання відписок і відмовок, перекидання грошей і ігнор. Щоб врешті заплатити гроші посередникам і побачити, як на їхніх очах ціни ростуть, як ядерний гриб.Але вишенькою на торті стало укладання керівницею аценції з оборонних закупівель Мариною Безруковою контрактів на закупівлю снарядів з болгарською компанією-посередником Дімітара Манолева. Саме на нього оформлена компанія, адже його син Александр Манолєв, колишній заступник міністра економіки Болгарії, з усією родиною в 2021 році був включений до санкційного списку США за корупцію. І про це ми дізнаємося від Конгресу, який вже направив відповідний лист до американського посольства.На жаль, історія агенції оборонних закупівель та її очільниці Марини Безрукової все більше мені нагадує історію екс-очільника Фонду державного майна Дмитра Сенниченка. Свого часу він красиво "здав" декілька хабарників НАБУ, отримав за це індульгенцію від усіх антикорупціонерів, підтримку міжнародників і гучний піар. Пізніше, коли виявилося, що він провертав схеми в сотні разів більші ніж там, де здавав хабарників, це стало величезним ударом по всіх міжнародниках і антикорупціонерах, та й загалом, по Україні, і по мотивації до змін, в які повірили люди. Скажу чесно, навіть мені спочатку не хотілося вірити в схеми Сенниченка, поки не були оприлюднені докази. Тепер він у міжнародному розшуку, а судять його заочно.Як би прикро не було це визнавати, але агенція в нинішньому керівному складі не може впоратися із завданням, покладеним на неї. Замість контрактів – постійні скандали і злиття інформації, назв компаній, які часто пов'язані з іноземними спецслужбами і тягнуть нам те, що не мали б. Весь світ дізнається з начебто закритої інформації ціни, за якими ми купуємо і в кого. Це неприпустимо в воєнний час, бо це нічим іншим, окрім як підіграванням ворогу, назвати не можна.Нам всім треба визнати, що були допущені помилки, бо інакше із своїм завданням не впорається вся країна. Йдеться не про чиїсь репутації і кар'єри, йдеться про людські життя і критично необхідну зброю для фронту. І якщо для цього потрібні непопулярні рішення, то на них варто наважитися.Зараз вже створена наглядова рада, яка, маю надію, розбереться, що і чому не працює. Але це займе час. Нам потрібно терміново перезапустити/налагодити роботу агенції, бо 2025 рік буде для України складним і в нас нема часу на некомпетентність.Про авторку. Олександра Устінова, народна депутатка УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю