Хоча в одному він має рацію: якщо пріоритетом № 1 для Байдена насправді було уникнення війни між Росією і США, і підтримка України постійно надавалася з поправкою на цей пріоритет (ще й з 500% запасом обережності "про всяк випадок"), похідним від цього справді мусило бути стримування України від будь-яких дій, які могли спровокувати Путіна на застосування по Україні тактичної ядерної зброї. Не тому, що це загрожувало США, а тому, що США не могли залишити це без реакції, щоби світ не отримав "урок безкарності" таких дій — а вже ця реакція (наприклад, удар по якихось силах РФ неядерною зброєю) цілком могла привести до тієї самої війни, уникнення якої явно було для Байдена пріоритетом № 1.Чим в деяких критичних ситуаціях успішно користувався Путін для шантажу.Читайте також: Байден в останні дні свого президентства добиває російську економікуУ класичному голлівудському бойовику, коли лоб в лоб рухаються дві машини чи два літаки, програє той, хто першим звертає, щоби "уникнути ескалації". Від 2022 року в стосунках Росії та США першим постійно відвертав Байден - "від гріха подалі".І це повертає нас до того підсумку, з якого я почав.ДжерелоПро автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Читати повністю