Невідомо, чи зараз справді слушний час для цього, враховуючи перебування величезної кількості українських біженців на території Польщі та імовірні конфлікти. Але, схоже, Польща просто скористалась вікном можливостей, бо воно було закрите і невідомо як буде далі.З цього приводу можна писати багато чого, але я лише зацитую слова польського історика Ґжеґожа Мотики, дослідника теми подій на Волині, якого не дуже люблять в Україні:" ...що вражає в голосах прикордонних громад, так це неприховане бажання змусити істориків показати минуле з «єдино правильного» ракурсу, в якому будь-який сумнів чи простий рефлекс співчуття до страждань українців трактується як зрада національного інтересу". (2008 р.)І це дуже схоже на те, що відбувається зараз в українському суспільстві — цькування "підписантів" недавнього комюніке приблизно з такими ж мотивами й загалом будь-кого, хто хоч словом пробує згадати тему участі ОУН-УПА у подіях на Волині та Галичині. Українці з поляками мають більше спільного, аніж може здатись на перший погляд)Я не є прихильником примусу істориків ставати прокурорами чи адвокатами, я волію, щоб вони залишались істориками та лише безпристрасно засвідчували те, що відбулось без жодних моральних оцінок. Бо дуже важко бути моралістом відносно мешканців "кривавих земель", згідно зі Снайдером, яким випало нещастя проживати тут в період Другої світової.Читайте також: З приводу одного флешмобу: майже все XX сторіччя для України це роки сараниВласне, і потреби у жодних розбірках чи з'ясовуваннях вини нема, бо світ і ми у тому числі 8 травня давно згадуємо як День пам'яті за усіма загиблими. Цивільні поляки та українці з тих земель і тих подій до них належать також. Але також очевидно, що ні польські, ні українські історики не можуть бути абсолютно безпристрасними у своїх оцінках, бо, по-перше, є синами й доньками своїх народів, по-друге, людьми із певним суб'єктивізмом. Може неупередженішими були б якісь сторонні історики та дослідники, але поточна запаленість українців і поляків на цій темі не дозволить прийняти їх роботи, дослідження і висновки. "Ще нас американці нашої історії не вчили", як часто пишуть у коментарях під статтями Тімоті Снайдера про Україну.Та ми мусимо пройти це все, бо примирення з поляками потрібне обом нашим державам, а нам навіть потрібніше, бо у них зі сходу Україна, а у нас — Росія. А рухатись ми можемо лише на Захід. Навіть стояти на місці вже не маємо такої опції, як раніше.ДжерелоПро автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогерРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати повністю
