Рівень кредитування скоротився до 14,3% ВВП (на кінець 2023 р. було 15,1% ВВП). Абсолютно логічний результат такої політики НБУ. Зараз в Україні колосальний надлишок заощаджень в економіці. За 2022-2024 рр. заощадження бізнесу та населення збільшилися на 2,5 трлн грн (це чистий приріст, без врахування девальваційної переоцінки тих валютних активів, що були на початок війни)! Сюди враховано приріст депозитів, іноземної готівки, гривневої готівки. Сюди слід ще додати 200 млрд гривень чистого прибутку банків після оподаткування. Разом 2,7 трлн гривень приросту заощаджень населення, бізнесу та банків! Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюТепер подивимось куди пішли ці кошти. 447 млрд грн – це нетто-приріст ОВДП (без ефекту переоцінки валютних ОВДП). Робочі кредити в економіку за 2022-2024 рр. скоротилися на 40 млрд гривень. Разом продуктивний перерозподіл заощаджень – лише 407 млрд грн, або всього 15% (!!!!) від приросту заощаджень бізнесу, банків та населення! За такої колосальної диспропорції у нас немає жодних підстав для реально позитивних процентних ставок. За роки війни пропозиція заощаджень в 7 разів (!!!) перевищила їх продуктивне використання. Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЗакони ринку працюють так, що коли пропозиція перевищує попит – то ціна падає. Це значить, що політика НБУ з його космічними реально позитивними процентними ставками є деструктивною стосовно фундаментальних макроекономічних балансів країни. Згадаймо класиків: "Діяльність ЦБ — це втручання держави у виробництво грошей з метою маніпулювання економікою в потрібний бік" (Людвіг Мізес, видатний економіст австрійської школи, лібертаріанець). Ключова ставка НБУ апріорі не є ринковою. В Україні колосальний надлишок заощаджень, що мало б спрямовувати ринкову ставку до зниження. Натомість НБУ зберігає ставку на штучно завищеному від ринку рівні, керуючись хибними цілями. І ще й маніпулятивно називає цю ставку — ринковою!<img style="height:452px;width:752px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/376000_377000/376046_grafik_new_960x380_0.webp" alt="Динаміка ліквідності банківської системи">Абсурдна динаміка ліквідності банківської системи. Після вливання в економіку 1,4 трлн грн гривневої емісії під фінансування фіскального дефіциту — за 2024 рік банківська ліквідність скоротилася на 51 млрд гривень! Грошові кошти проходять крізь банківську систему, як вода крізь сито. Все пішло у надлишкове запасання іноземною валютою. Немає стимулів, щоб грошові кошти залишалися в гривневих інвестиційних проєктах. Космічні ставки запозичень відштовхують потенційних інвесторів брати гривневі кредити. Висновок один і той же. 2,7 трлн гривень з приросту заощаджень ми просто втрачаємо із-за неефективної роботи фінпосередників. Гроші течуть куди завгодно — у готівкову валюту, в крипту, в боргові облігації інших країн, в інші канали виведення капіталу, в депсертифікати, але тільки не в продуктивний розвиток.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати повністю
