Засідання "Рамштайну" Американську сторону очолював міністр оборони США Ллойд Остін, а керівником української делегації був президент України Володимир Зеленський. На цій зустрічі обговорили напрямки взаємодії з Україною за низкою важливих складових, які в перспективі впливатимуть на посилення нашої обороноздатності.У своєму вступному слові президент Зеленський оголосив низку напрямків, які українська сторона вважає важливими. Зокрема, він запропонував усім учасникам "Рамштайну" підписати безпекові угоди з Україною. Київ уже має 27 таких угод, а учасників "Рамштайну" значно більше, тому варто розширювати формат співпраці.Друга пропозиція України полягала в можливості розміщення партнерських контингентів в Україні, ініційованої президентом Франції. Зеленський зазначив, що цей проєкт є одним з найкращих інструментів для посилення нашої безпеки, і такі практичні кроки вимагають сміливості від наших партнерів.Також обговорювали необхідність збільшення кількості виготовлення і постачання безпілотників для України. Зеленський наголосив, що цей рік має стати рекордним для виготовлення безпілотників в Україні, але необхідна допомога партнерів. Крім того, президент нагадав, що не всі країни виконали свої обіцянки щодо постачання систем протиповітряної оборони. Він сподівається на пришвидшення передачі цих систем Україні, які є вкрай необхідними для захисту нашого неба і мирних громадян, згадавши про російський обстріл Запоріжжя, через який загинули 13 людей і 122 отримали поранення.Ключові підсумки 25-ї зустрічі у форматі "Рамштайн" включають обговорення постачання озброєння на короткострокову перспективу та взаємодію з коаліціями, тобто вісім напрямків, які об'єднують наші країни-партнери у таких сферах, як протиповітряна оборона, авіація, бронетехніка, артилерія, розмінування, створення та виготовлення дронів, інформаційна безпека. Ці коаліції були скеровані на те, аби розробити довгострокові плани до 2027 року.Важливими заявами у форматі безпілотної коаліції стало оголошення Британії, Данії, Латвії, Швеції та Нідерландів про постачання Україні 30 тис. FPV-дронів на суму 45 млн фунтів стерлінгів.Сьогодні також було оголошено про останній пакет військової допомоги від адміністрації Байдена на суму 500 млн доларів. Ці кошти охоплюють постачання зброї з запасів Міністерства оборони США, включаючи ракети для систем протиповітряної оборони, боєприпаси, оснащення для літаків F-16, танкові мостоукладальники, захищені системи зв'язку, стрілецьке озброєння тощо. За минулий рік обсяги військової допомоги становили приблизно 66 млрд доларів. Сподіваємось, нова адміністрація США забезпечить постачання зброї за залишками коштів, не використаними під час дії президента Джо Байдена.Технологічні рішення на полі боюТарас Остапчук, військовослужбовець Збройних Сил України, керівник компанії з виготовлення роботизованих платформ "Ратель" розповів про трансформацію війни із використанням роботизованих платформ."Станом на сьогодні створено одну офіційну навчальну школу Збройних Сил України. Торік відбувся перший випуск, де навчали 31 оператора НРК. На нашому підприємстві є дві навчальні школи, які за минулий рік випустили близько 150 операторів. Було створено багато підрозділів, зараз створюються батальйони безпілотних систем (БПС). За минулий рік ми показали значний ріст у сфері НРК в Україні. Всього було понад 50 виробників, а зараз є понад 110 кодифікованих виробів", - повідомив він.За його словами, роботизовані платформи мають різний функціонал, починаючи від роботів-камікадзе до логістичного забезпечення та евакуації: "Станом на сьогодні ми відвантажили близько 500 платформ, які використовуються як камікадзе, для дистанційного мінування та логістичних завдань. Логістичні платформи покривають приблизно 10% логістики, і у 2025 році ми побачимо ріст завдяки державним контрактам. На 2024 рік Збройним Силам України було поставлено понад 2000 платформ, включаючи ударні. Очікується, що держава сприятиме восьмикратному росту виробництва платформ".Чи можна говорити про модель інтеграції підрозділів, де використовуються наземні та повітряні платформи? Наприклад, місяць тому бригада "Хартія" Національної гвардії використовувала інтеграцію різних платформ у наступальних діях. Чи може це стати системою і які існують проблеми? Однією з проблем є обмежені частотні діапазони для взаємодії повітряних і наземних платформ. Остапчук каже, що доцільніше використовувати наземні роботи у певних місцях. Коли мінний шлагбаум викладається дроном "Баба-Яга", одна міна може підняти весь шлагбаум. Для забезпечення штурмових дій першочергово треба забезпечити логістику. Роботизовані платформи мають забезпечувати перевезення боєприпасів та їжі, що зменшить ризики й втрати серед військових. Друге - це мінування "камікадзе". Далі можна говорити про підтримку піхоти за допомогою FPV-дронів і наземних роботів. Також зараз необхідно забезпечити безпеку діяльності людей на ЛБЗ і повністю забрати логістику, вважає військовослужбовець. "Я б 50% ресурсів віддав на логістичні роботи, 20% на камікадзе, 20% на дистанційне мінування і 10% на ударні роботи з кулеметами. Мені здається, так буде правильно. Я впевнений, що цього року ми побачимо роботів, які будуть розміновувати під час штурмових дій", - додав він.Раніше платформи виконували операції на відстані понад 6 км. Задача на 2025 рік - досягти глибини від оператора НРК у 8-9 км, зазначив Остапчук: "Якщо ми говоримо про роботи-камікадзе, ми використовуємо катушку оптики. Ми вже тестували катушку оптики у роботах-камікадзе на відстані до 20 км, і можемо працювати з оптикою на такій відстані. Якщо ми говоримо про логістику, український радіозв'язок дозволяє забезпечити відстань 8-10 км".Врахування найкращого бойового досвіду для трансформації роботи роботизованих платформ або вдосконалення штатних структур, що їх використовують, відбувається через систематичне навчання нового персоналу та роботу з бригадами, які застосовують роботи. Систематично є технічні завдання на зміни, пізніше ці зміни вносять в платформи і переглядають методи навчання нових людей. Вони отримують нові платформи з покращеним зв'язком завдяки зворотному зв'язку від бригад, які воюють.Усі командування виставляють глобальні задачі, але спілкування відбувається між виробниками і безпосередніми операторами на полі бою, каже Остапчук. Вони отримують постійний зворотний зв'язок, повертають платформи для ремонту, вдосконалюють їх на основі рекомендацій і систематично оновлюють існуючі вироби. Кількісний склад компанії за минулий рік збільшився у 10 разів. Компанія має систематичні пропозиції з-за кордону стосовно платформ. Минулого року компанія покрила 30-40% потреб України. У них є завершені вчасно державні контракти і нові контракти. Але компанія наразі не розглядає взаємодію за кордоном, поки не буде повністю закрито потреби ЗСУ.
Читати повністю
