Ситуація на фронті - Курщина Почнемо з Курської області, яка й далі залишається в фокусі бойової активності. За вчора, 6 січня, загалом на всій ділянці фронту сталося понад 200 бойових зіткнень, причому половина з них припала саме на Курську область. Противник 94 рази намагався атакувати наші позиції у відповідь на атаки ЗСУ та просування на південний схід від Суджі.А сьогодні, 7 січня, ЗСУ завдали високоточного удару по командному пункту 810-ї бригади морської піхоти збройних сил РФ. Це вже не перший такий удар, в якому поєднуються високоточне озброєння, засоби розвідки, РЕБ, системи виявлення противника та мобільні дії на полі бою. Саме ці характеристики притаманні нашим бригадам, які ефективно ведуть бойові дії на цьому напрямку, використовуючи технологічні рішення, надані нашими промисловцями та партнерами.До речі, деякі тактики й підходи народжуються прямо на полі бою. Учора ввечері командування Десантно-штурмових військ опублікувало відео, де військові львівської 80-ї десантно-штурмової бригади на БТР Stryker знищують ворога на Курщині. У десантників закінчився боєкомплект, але вони не розгубилися й почали чавити ворога і колесами, і бронею.Це відео можна вважати "відео дня", адже воно демонструє, як саме відбувається полювання на російських піхотинців у полях Курщини. Це сталося через те, що у військового закінчилися боєприпаси, але коли механік-водій виявляв цілі, оператор бойового модуля застосовував власну стрілецьку зброю, аби добивати ворогів.Вчора Генштаб підбив підсумки п'яти місяців бойових дій на Курщині. Були оголошені втрати противника: 38 тисяч особового складу, з яких 15 тисяч вбитими, 104 танки, понад 570 бойових броньованих машин та понад тисячу одиниць іншої техніки. Це вкрай позитивний результат, враховуючи складність бойових дій на цій ділянці, який свідчить, що війна на виснаження розгортається зовсім не на користь противника.Пропозиції командира 3-ї ОШБр Андрія Білецького На Курщині діють наші досвідчені бригади з ефективним керівництвом. Це є важливим елементом системи бойових дій, до якої ми прагнемо. На цьому тлі варто згадати колонку командира 3-ї окремої штурмової бригади Андрія Білецького, що вийшла сьогодні в "Українській правді". Ця бригада добре відома своїми значними успіхами. Вона має чималу чисельність, яка, можливо, вже відповідає рівню дивізії. На всіх ділянках фронту, чи то в обороні, чи в наступі, бригада демонструє ефективні результати завдяки поєднанню ретельної підготовки особового складу, якісного планування та використання бійців на полі бою.Колонка Білецького, яка має назву "Буде перемир'я чи ні, ми перебудуємося або помремо", варта уваги, тому що слова, підходи, думки й бачення практики на полі бою зараз нам вкрай необхідні на тлі розмов про необхідність трансформації насамперед у ЗСУ. Усі його пропозиції можна розділити на два блоки. Перший блок – підготовка, другий – планування і використання.Коли йдеться про підготовку, Андрій Білецький наголошує на важливості рекрутингу, який враховуватиме функціонал, аби люди з уже наявними навичками одразу потрапляли на відповідні позиції. Для цього використовуються різні засоби, у тому числі реклама 3-ї штурмової бригади. Ця реклама свого часу викликала резонанс і стала одним із факторів, що збільшили кількість охочих служити саме в цій бригаді.Друга складова – якісний і професійний рівень бойової підготовки молодих людей, які приходять вперше у військо, та тих, які вже воюють певний час. Тобто підготовка має критичне значення для того, аби на полі бою використовувався потенціал усього підрозділу.Третя складова – створення сержантського корпусу. Сержантський корпус – це кістяк будь-якого військового колективу, про що не завжди пам'ятають, але насправді сержантський корпус – не доповнення до офіцера, а паралельна складова, на яку офіцер може спиратися. І саме навчений сержант дійсно забезпечує суттєву допомогу офіцерам на полі бою.І найбільший блок – радикальна зміна штабної культури. Йдеться про підготовку офіцерів для роботи в штабах. Поточну реальність Білецький окреслює як жахливу. І робота в штабах, за оцінками командира 3-ї ОШБр, зараз потребує високого рівня інтелекту і мотивації. Фахівці мають потрапляти в штаби після відповідних тестів, а не за зірками на погонах, і це абсолютно правильний підхід.При цьому він також говорить про те, що треба навчати офіцерів певними групами, які можуть потім взаємодіяти та співпрацювати у складі тих чи інших підрозділів. І Білецький каже, що на прикладі 3-ї штурмової бригади вже відпрацьовані методики, як готувати офіцерів. Цими методиками 3-тя ОШБр готова поділитися з іншими бригадами, якщо командування Сухопутних військ зважить на ці рекомендації.Наступний блок цієї статті - те, що йде після підготовки та планування, а саме використання і застосування військ на полі бою. Білецький вкотре говорить, що треба здійснити повну заборону на розсмикування військ, тобто коли наші підрозділи розбиваються на бригади, роти й розкидаються по ділянках. Командир 3-ї ОШБр вкотре наголошує на тому, про що вже говорить низка військових експертів, а саме, що краще воювати меншою кількістю, але своїми, ніж "вінегретом" з переданих підрозділів. Білецький на цьому категорично наголошує.Також ще одна тема, яка стосується переходу тактичних структур до дивізій та корпусів. Таке укрупнення дозволить з одного боку покласти край цьому розсмикуванню, а з іншого – підвищить ефективність бойової взаємодії на конкретних ділянках фронту та забезпечить краще проведення оборонних та наступальних дій.Питання про створення корпусів лунало в одній з промов Володимира Зеленського два місяці тому. Сподіваюся, що цей процес відбувається і за словами будуть певні структурні зміни у ЗСУ, тому що це дійсно впливає на ефективність системи управління.Далі Білецький говорить про напрямки, які стосуються технології, зокрема запровадження роботизованих платформ. Насамперед він робить наголос щодо наземних безпілотних систем, створення відповідних підрозділів, що має зменшити навантаження на піхоту. Цей напрямок Андрій Білецький вважає технологічним та вкрай необхідним для того, аби змінити тактики ведення бойових дій. В його матеріалі є певні пропозиції, як він бачить структурні зміни з використанням роботизованих платформ. Думаю, що в наступних програмах будемо повертатися до цих актуальних тем.Фактично зараз наша оборонка має працювати на максимальних обертах для підтримки ЗСУ. І Білецький теж в одному з пунктів своєї цікавої, як на мене, програмної статті говорить, що в оборонного комплексу мають бути можливості й для експорту. Якщо ті чи інші виробничі колективи забезпечують зброєю бригади Збройних сил і при цьому мають більший потенціал для виготовлення, то треба їм відкрити двері, щоб вони могли експортувати цю зброю. Таким чином валюту від цих експортних контрактів скеровувати на створення нових зразків, які в першу чергу будуть використовуватися ЗСУ.Народний ОПК Коли ми говоримо про приватний та державний оборонний комплекс, то часом згадуємо, що є приватні компанії, які будують відомі системи, наприклад, як "Богдана", бронетехніку, міномети та багато чого іншого. Є державні компанії, які виготовляють потужні проєкти на кшталт крилатої ракети "Нептун" та інші напрямки.Але є проєкти, що для великих державних і навіть приватних компаній не зовсім цікаві. І тут на промислове та творче поле виходять ініціативи, які можна вважати народними, коли створюються продукти та напрямки дій, які дійсно допомагають нашим Збройним силам.Євген Вольнов, очільник ДрукАрмії, розповів, що діяльність компанії розпочалася як відповідь на запит військових. З'явилася нова зброя – дрони, а саме FPV-дрони, звісно, а ні наш ОПК, ні будь-який інший не був готовий, що щось подібне виникне. Тобто не було відповідних заводів, виробництва деталей для військових FPV-дронів. Наприклад, ДрукАрмія виготовляє снаряди, які повністю надруковані на 3D-принтері, однак це не є зброя, хтось може назвати це "холодним снарядом", бо в середині він порожній. Але військові мають те, що туди потрібно покласти, прикріпити такий снаряд на дрон і відправити на голови окупантів. Такий снаряд може зробити будь-хто, поставивши у себе дома 3D-принтер, завівши до нього певну програму, файл-моделі можна отримати у ДрукАрмії, після чого принтер почне друкувати один за одним снаряди. Також можна на 3D-принтері надрукувати макет протипіхотної міни, щоб показати мобілізованому, як вона виглядає, і пояснити, як на неї не наступити.Очільник ДрукАрмії зазначив, що на сьогодні є 3 тисячі активних друкарів. В когось один такий принтер, а в когось 50, тобто є різні потужності. Сила ДрукАрмії в тому, що це децентралізована система, яка дозволяє функціонувати так, що жодна ракета чи "шахед" не можуть знайти місце, куди їм стріляти, аби такі потужності знищити. Окрім друкарів, є ще сотні кураторів – люди, які займаються конкретним виробом або декількома виробами, працюють, щоб їх допрацьовувати, отримують зворотний зв'язок від військових. Також в команді працюють десятки ITівців, які систему роблять кращою. Всі свідомі українці приєднуються до ДрукАрмії, просто не всі ще знають про неї. А ті, хто дізнаються, то не можуть не приєднатися до такого виробничого процесу.Вольнов пояснив, що доєднатися до команди дуже просто і для цього достатньо в пошуковій стрічці Google написати ДрукАрмія, знайти посилання на сайт компанії та зареєструватися. Якщо ви цивільний, реєструєтеся як цивільний, якщо військовий - як військовий, далі дивіться розділ "Школа", в якому є вся інформація. Крім цього, військові ще можуть дізнатися про найновітніші розробки. За 2024 рік друкарями Друк Армії було виготовлено 277 000 кг виробів, тобто обсяги, які виробляє народний ОПК є величезними.
Читати повністю
