Путін (як людина загалом неосвічена) - ідеальний читач дешевої історичної літератури. В якій історія хіба тло, а все решта вульгарна містифікація. Але пересічний русскій обриган, після пролистування такої книжечки в м'якій засмальцьованій палітурці, високодуховно зіпсує повітря та в брудних сімєйках почвалає на засрану кухню, аби знайти розсольчику. Натомість наділений величезною владою інтелектуальний кастрат вирішить довести всьому світу, що він може втілити в життя риганину, яку зішкріб з брошурки. Книги, які він читає, хоч і оббиті дорогою шкірою, але під нею така ж м'яка палітурка. Тому й починає війну до століття створення СРСР — саме упокоривши Україну в 1922 році Москва змогла відновити імперію. Тому збирається взяти Київ за допомогою гостомельського десанту, як в 1968 році взяли Прагу завдяки рузінському десанту. Тому вже третій рік намагається переграти сценарій Карибської кризи, яку його попередники прос*али в 1962 році. Але факт лишається в тому, що Путін — найбільш примітивний російський цар за останнє століття. Катастрофа, до якої він веде Російську імперію (в її третьому виданні), ще зрівняється з катастрофою, яку спричинив такий же бездарний та інтелектуально нікчемний цар — Ніколай II. Усі спроби Путіна переграти історію наразі повертаються йому дзеркалкою. Читайте також: Українські "Трембіти" битимуть по МосквіАгресія проти України почалася не у 2022, і навіть не у 2014 році. Перед гарячою фазою була дуже холодна, коли Україна мала замерзнути від морозів. 1 січня 2006 року РФ перекрила нам газ сподіваючись, що вся країна стане одним Алчевськом. Пам'ятаєте, яка техногенна катастрофа сталася в цьому донбаському місті? Але минули десятиліття, й ось тепер Придністров'я стало тим, чого Путін хотів Україні. Ні тепла, ні світла, ні газу. А Україна на третій рік великої війни без російського газу, без теплостанцій, без найбільшої АЕС, без більшості ГЕС — не замерзла. Суджа ж, де закручували нам "вєнтєль", досі під контролем ЗСУ. Читайте також: Прощавай, російський газ! Чому рішення про припинення транзиту — велика історична перемогаТак буває, коли замість фахової історичної літератури читаєш дешеву містику. І саме це може нас врятувати. Інтелектуальна інвалідність завжди шкутильгає поруч з впертістю та самовпевненістю.І як би нам не було х*іново, пам'ятаймо: Путін сам зірве всі сценарії, які могли б його порятувати. Це не Янукович відкинув компроміси у 2013/14, а Путін. Чим прикінчив Янека, а в історичній перспективі й "русскій мір" в Україні. Зараз Путін йде по тій самій колії, що на Майдані: не визнавати реальність, не відлізати аби зализати рани, а перти буром аби взяти все. І врешті втратити все.* Публікується зі збереженням стилю автораДжерелоПро автора: Олег Манчура, журналіст.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати повністю
