Перейти до змісту

Вступ України до ЄС: основні досягнення та перспективи на 2025 рік

Від Board.News,29.12.24


Детальніше про успіхи України сьогодні на шляху до євроспільноти розповість Еспресо.Червень 2022 року: Статус країни-кандидата<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/319000_320000/319011_ukraine-eu_gettyimages_new_960x380_0.webp" alt="Україна ЄС">У червні 2022 року Європейська Рада прийняла важливе рішення, надавши Україні статус країни-кандидата на вступ до ЄС. Це рішення стало підсумком зусиль, яких доклала Україна за кілька років, щоб наблизитися до стандартів Європейського Союзу. Статус кандидата відкриває нові можливості для поглибленої інтеграції та реалізації реформ, необхідних для членства.Шарль Мішель, президент Європейської Ради, висловився про це так: "Це важливий момент для всієї Європи. Україна сьогодні отримує статус країни-кандидата, і цей крок зміцнює європейську єдність. Ми будемо підтримувати Україну на її шляху до Європи, і разом ми побудуємо краще майбутнє".Основні досягнення України станом на 2024 рік:Захист прав національних меншин: У грудні 2023 року Україна внесла зміни до законодавства щодо національних меншин, що було позитивно оцінено Європейською комісією. Хоча Венеційська комісія ще не оновила свої рекомендації, ЄК вважає, що необхідні заходи виконано. Судова реформа: Україна продовжила впровадження реформ, спрямованих на підвищення доброчесності та заслуг у судовій системі, що сприяє зміцненню верховенства права. Боротьба з корупцією: Було посилено антикорупційну інституційну базу та досягнуто прогресу в розслідуванні справ про корупцію на високому рівні. Європейська комісія рекомендує продовжувати зусилля в цьому напрямку. Ратифікація Римського статуту: Україна ратифікувала Римський статут та працює над приведенням національного законодавства у відповідність до міжнародних стандартів.Європейські лідери, включаючи Урсулу фон дер Ляєн, президентку Європейської Комісії, наголосили на важливості підтримки України в реалізації необхідних реформ. "Україна сьогодні зробила величезний крок на шляху до Європи. Європейська Комісія рада підтримати Україну в її прагненні стати частиною європейської родини", — зазначила фон дер Ляєн. Поточний стан переговорівНа сьогодні переговори щодо вступу України в ЄС продовжуються. Підтримка Європейського Союзу та міжнародних партнерів є важливою частиною цього процесу. За словами Марти Кос, єврокомісарки з питань розширення, Україна вже зробила значний прогрес у проведенні реформ, навіть в умовах війни. Однак є ще багато роботи, щоб відповісти всім вимогам, зокрема у сфері правосуддя, боротьбі з корупцією та в проведенні економічних реформ.Володимир Зеленський також неодноразово підкреслював важливість цього етапу: "Наша ключова інтеграційна мета – цього року вийти на рішення про початок переговорів щодо членства. І сьогодні я вкотре почув на зустрічах, на перемовинах, що це абсолютно можливо"Переговори щодо вступу України в ЄС мають кілька етапів, зокрема відкриття переговорних кластерів, що відображає готовність країни до адаптації до європейських стандартів. Україна разом з Польським і Данським головування у Раді ЄС склала план відкриття переговорних розділів щодо вступу до ЄС на перше і друге півріччя 2025 року. Про це заявила віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції — міністерка юстиції Ольга Стефанішина.Вона додала, що Україна разом з польською стороною і новою єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос також спланували, як можна відкрити перші 15 переговорних розділів, які стосуються верховенства права, вже у першому півріччі 2025 року. Водночас вона зауважила, що переговорний процес буде непростим, тому що, окрім нашої роботи, треба також домовлятися з 27 державами-членами ЄС стосовно відкриття кожного кластеру. Однак, за словами Стефанішиної, порівняно з попередніми періодами, відносини з ЄС "є достатньо міцними, є розуміння, що рішення про членство України в ЄС уже ухвалено, і ми рухаємося максимально динамічно".Що таке переговорні кластериПереговорні кластери — це тематичні групи, які об'єднують різні аспекти законодавчих та політичних реформ, необхідних для вступу до ЄС. Кожен кластер містить набір вимог, пов'язаних з певною сферою, такі як правосуддя, економіка, навколишнє середовище, енергетика тощо. ЄС розглядає ці кластери як окремі блоки для ведення переговорів. Вони дозволяють краще організувати процес вступу, зосередившись на ключових питаннях, де країна-кандидат має досягти конкретних результатів.На цей час відкрито кілька таких кластерів, які визначають стратегічні напрямки реформ. Процес охоплює як технічну, так і політичну оцінку прогресу на кожному з етапів.Основні кластери переговорівЗагалом переговори щодо вступу до ЄС базуються на 35 "переговорних розділах", які розділені на кілька кластерів. Кожен з них має свою специфіку, і Україні потрібно буде досягти значного прогресу в кожному з цих напрямків для відкриття переговорів по конкретних розділах. Ось деякі з ключових кластерів, які відкрилися для України:Кластер 1: Функціонування інституцій та верховенство праваЦей кластер включає важливі аспекти зміцнення демократичних інститутів, забезпечення незалежності судової влади та боротьби з корупцією. Україна має продовжувати працювати над реформами, що стосуються реформування правоохоронної та судової системи, а також боротьбою з корупцією.Кластер 2: Економічні критерії та внутрішній ринокЦей кластер зосереджений на адаптації економічної системи України до європейських стандартів, зокрема щодо внутрішнього ринку, конкуренції, сільського господарства та іншої економічної політики.Кластер 3: Зовнішні зв'язки та зовнішня політикаПоглиблення відносин з ЄС у міжнародній політиці та забезпечення виконання зовнішньополітичних зобов'язань, зокрема у сфері безпеки та взаємодії з іншими державами.Кластер 4: Енергетика, клімат та навколишнє середовищеУкраїна повинна відповідати екологічним стандартам ЄС, включаючи впровадження стандартів у сфері енергетики та екології. Це також передбачає реформування енергетичної політики для забезпечення сталого розвитку та співпраці з ЄС в енергетичній сфері.Кластер 5: Соціальна політика, охорона здоров'я, освітаЦе включає в себе адаптацію українського законодавства до європейських норм в галузі охорони здоров'я, освіти, трудових відносин, а також розвиток соціальної політики.Кластер 6: Безпека та правопорядокСюди входить реформа системи національної безпеки, оборони та забезпечення правопорядку, що є особливо важливим для України в умовах військового конфлікту.Як це працює?Кожен кластер переговорів складається з конкретних вимог, які Україна повинна виконати, щоб отримати доступ до європейських фондів, здійснювати певні реформи та наближатися до європейських стандартів. ЄС надає Україні конкретні рекомендації, а український уряд має виконати ці вимоги. Після виконання умов кожного кластеру Європейський Союз проводить оцінку та приймає рішення щодо відкриття наступного етапу переговорів.Цей процес є поетапним і поступовим, і вимагає від України значної політичної волі та здатності до реформ. ЄС зазвичай визначає чіткі критерії для кожного кластеру, і на основі їх виконання оцінюється прогрес.Оцінка Єврокомісією успіхів України<img style="height:640px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/276000_277000/276931_6d05d433bded4635b326d9dc896600e5_1675960740_extra_large_new_960x380_0.webp" alt="">У жовтні 2024 року Європейська Комісія оприлюднила звіт у межах Пакета розширення ЄС, в якому оцінено прогрес України на шляху до членства в Європейському Союзі. Документ підкреслює відданість України фундаментальним реформам та досягненню системних трансформацій, попри тяглу війну з Росією.Ключові аспекти та зауваження за час кандидатства України:Фундаментальні реформи: Єврокомісія відзначає зусилля України у впровадженні необхідних реформ та виконанні критеріїв за більшістю переговорних розділів. Зокрема, підкреслюється важливість взаємозв'язку реформ у межах переговорного процесу та відновлення країни.Права національних меншин: У звіті позитивно оцінено зміни у законодавстві щодо прав національних меншин, схвалені у грудні 2023 року. Хоча законодавство було змінено відповідно до рекомендацій ЄС, впровадження цих змін ще не завершене. Єврокомісія рекомендує Україні продовжити роботу над імплементацією оновленого законодавства у тісній співпраці з представниками національних меншин.Антикорупційні зусилля: Єврокомісія відзначає підсилення роботи антикорупційних інститутів в Україні, проте наголошує на необхідності продовження зусиль у розслідуванні корупційних справ, особливо серед високопосадовців. Попри створення антикорупційної інфраструктури (НАБУ, САП, ВАКС), справи проти високопосадовців просуваються повільно. Крім того, недостатній рівень ефективності розслідувань і покарань у справах про корупцію на високому рівні. До того ж ЄК зазначає про недостатню незалежність антикорупційних органів.Судова реформа: Громадські організації та міжнародні партнери відзначають повільність впровадження критеріїв доброчесності та заслуг для суддів. Процес очищення судової системи від недоброчесних суддів залишається неповним.Державне управління: Адміністративні реформи реалізуються нерівномірно.  Державний апарат потребує оптимізації та підвищення прозорості в управлінні.Економічний прогрес: Звіт зазначає, що економічне зростання в Україні у 2023 році перевершило очікування, і країна перебуває між ранньою стадією підготовки та наявністю певного рівня підготовки до створення ринкової економіки, що функціонує.Законодавство щодо олігархів: Закон "Про олігархів" ухвалено, але його імплементація залишається складною через політичний тиск і потенційні ризики маніпуляцій. Потрібні додаткові механізми для обмеження впливу олігархів на політику та економіку.Реформа енергетичного сектору: Повільний перехід на прозорі та ринкові механізми управління енергетикою.  Корупційні ризики в енергетичних державних підприємствах залишаються високими. 

Читати повністю

  • 3 Views


×
×
  • Створити...