Після вторгнення у 2022 році росіяни зруйнували майже 300 тисяч об’єктів. Знищено 10% житлового фонду. Збитки від руйнувань у промисловості склали $13 мільярдів, у сільському господарстві - $10 мільярдів. Найбільше постраждали інфраструктура, на відновлення якої потрібно майже 40 мільярдів доларів, та житлово-комунальний сектор — близько $60 мільярдів.Зруйновані міста, об’єкти критичної та соціальної інфраструктури — відбудова України вимагатиме багатьох років і значних фінансових ресурсів.І ці кошти є. Фонди Євросоюзу можуть стати доступними для нас ще до нашого повноцінного членства у ЄС. А після вступу обсяги коштів значно збільшаться. Головне — навчитися правильно отримувати ці гроші. І тут найкращими порадниками для нас стануть поляки. Польща під час вступу до Євросоюзу дуже наполегливо відстоювала свої інтереси, можливо навіть найуспішніше серед усіх посткомуністичних країн. Поляки мають величезний досвід та інституційну пам’ять і готові ділитися ними. У листопаді в Києві, в рамках форуму Via Carpatia, відбулася велика українсько-польська зустріч за участі топ-політиків з Варшави. Вони відверто закликали наших чиновників: "Використовуйте нас, беріть наш досвід".Польські політики, які брали участь у дискусійній панелі, зазначили, що готові допомогти Україні не лише у залученні коштів з європейських фондів, а й у забезпеченні прямих інвестицій, які є надзвичайно важливими для нашої країни. На їхню думку, лише грантів та безвідсоткових позик буде недостатньо для успішного відновлення України."Ми б хотіли, щоб економічна співпраця зміцнювалася і щоб Польща взяла активну участь у відбудові України. Власне, в таких секторах, як енергетика, логістика, відбудова доріг та інфраструктури, це Польща вміє робити, бо свій інвестиційний ривок ми зробили в останні двадцять років завдяки щедрому європейському фінансуванні. До вас ці європейські гроші вже починають надходити й особливо багато їх буде коли вступите до ЄС, що може статися ще до кінця цього десятиліття. Ми знаємо, як ці інвестиційні кошти правильно використовувати", - наголосив Марцін Босацкі, посол Сейму Республіки Польща.Наразі ми маємо явний дисбаланс в українсько-польській економічній співпраці. В Польщі зареєстровано 26 тисяч компаній, де одним з учасників є або українська фізична особа, або українська компанія. Це з однієї сторони. З іншої сторони, дві тисячі польських компаній вже заявили, що вони готові відбудовувати Україну і бути залученими в різні сфери. І це цілком логічно: майже мільйон українців виїхали до Польщі, рятуючись від російської агресії. За три роки війни багато з них інтегрувалися в польське суспільство: мовний бар’єр незначний, ментальна схожість очевидна. Саме ці чинники мають діяти й у зворотному напрямку: польський бізнес може і повинен стати рушієм іноземних інвестицій в Україну, адже він краще розуміє українську специфіку та є більш гнучким. Зараз поляки займають лише десяте місце серед інвесторів в нашій державі, але якщо виключити офшорні юрисдикції, які демонструють найбільші обсяги вкладень, польський бізнес уже зараз показує непогані результати.Навіть попри війну, у 2023 році в Україну було інвестовано понад 4 мільярди іноземних коштів. За підсумками 2024 року ця сума може бути більшою на 20%. Сукупний польський капітал в Україні за всі роки складає $780 мільйонів. На сьогодні в Україні вже працює 600 польських компаній, а ще 1200 планують розпочати бізнес після завершення активної фази війни.Так, в Україні зараз ризиковано розпочинати бізнес, але ті, хто зроблять це першими, отримають найбільші переваги. Я про це часто говорю з нашими польським партнерам на різних міжнародних заходах та в приватному спілкуванні. Саме для того, щоб ми чули одне одного і бачили перспективи в такій співпраці, ми й організували українсько-польську зустріч в рамках вже традиційного форуму Via Carpatia. Для мене важливо, щоб Україна та Польща об’єднувалися не лише перед спільною загрозою, але й через бізнесові проєкти. Адже це про майбутнє, яке нас зближує, а не про минуле, що часто роз’єднує.Колись поляки та німці мали не менш складні стосунки, але саме економіка стала основою для стратегічного порозуміння.дев'яностих була Польща для німецьких підприємців.Польська газета Rzeczpospolita вже пише, що Україна може стати для польського бізнесу "золотим місцем". До речі, польські журналісти відзначають, що їхні компанії не злякалися російських ракет і бомб та залишилися працювати в Україні. І така позиція - надихає. У 2023 році польська компанія Fakro зазнала збитків у 30 мільйонів злотих через удар російського безпілотника по її заводу у Львові. Попри це, компанія не згорнула бізнес і продовжує розвиватися, зокрема будує нові виробничі лінії.Компанія Cersanit під час війни інвестувала в Україну 20 мільйонів євро та збільшила виробництво на 20%. Польська компанія одягу LPP, яка на початок вторгнення мала в Україні 100 магазинів, до кінця 2024 року планувала подвоїти їхню кількість.За останніми даними Польського агентства інвестицій та торгівлі, вже 3022 фірми висловили бажання долучитися до повоєнної відбудови України.Найбільший інтерес польські компанії проявляють до будівництва, харчової та медичної сфер, машинобудування й IT-сектора. І не всі хочуть чекати кінця війни. Так, восени цього року, Експортно-кредитна агенція Польщі вперше застрахувала польську компанію в Україні на суму $45 мільйонів. Це дуже важливо, адже страхування охоплює і ризики, пов'язані з наслідками бойових дій. Таку практику треба обов’язково масштабувати. Путіну не вдасться загнати Україну в кам’яний вік, скільки б ракет він не випустив по нас. Ми маємо великий тил - всю Європу. І Польща, яка є нашим головним логістичним хабом, має стати ще й ключовим інвестиційним партнером. Завдання і українських, і польських політиків полягає в тому, щоб у наших відносинах майбутнє завжди переважало над минулим.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.
Читати повністю
