Фестиваль музики Бориса Лятошинського заснований Національною філармонією України та Фундацією Лятошинського під патронатом Міністерства культури та стратегічних комунікацій.Еспресо - інформаційний партнер Фестивалю.Творчість Бориса Лятошинського (1895–1968) є невід’ємною унікальною частиною класичної музики. Його найпопулярніші твори, - симфонічна балада "Гражина", Третя симфонія, Слов’янський концерт, Український квінтет та інші, все частіше потрапляють у концертні програми українських та міжнародних інституцій, виконавців, приватних ініціатив. Життя і творчість Лятошинського, які припали на дві світові війни, більшовицький переворот, національно-визвольні змагання, період українського мистецького Ренесансу, сталінський терор... Тому ще однією метою Фестивалю музики Бориса Лятошинського є осмислення концептів, які є надважливими для нашого самозбереження і подальшого розвитку. Ключовими концептами Фестивалю стали ПАМ’ЯТЬ, ІДЕНТИЧНОСТІ, ГЕНЕЗА, УСВІДОМЛЕНІСТЬ і ДІМ. Ним присвячені спеціально підібрані програми кожного з концертів та дискусійні панелі за участі провідних інтелектуалів. Програма Фестивалю музики Бориса Лятошинського 2025 включає 5 подій, чотири з яких відбудуться у Національній філармонії України, а заключна – у Меморіальному кабінеті-музеї композитора, який знаходиться у будинку РОЛІТ. 3 січня. Liatoshynsky Space. ПАМ’ЯТЬ. Камерна музика.Саме 3 січня 1895 року народився Борис Лятошинський. Програма концерту, що її представлять виконавці Національного Будинку Музики, складається з творів, що прозвучали на ювілейному концерті композитора далекого 3 січня 1965 року. Вони нагадували йому про минуле: відчайдушні експерименти 1920-х – Скрипкова соната – і тугу за Києвом і Україною під час Другої світової війни – Український квінтет. Ця програма дає можливість поміркувати про концепт Пам’яті з різних ракурсів: особистісного (пам’ять людини, яка згадує своє минуле) та суспільного (наша пам’ять про минуле, що говорить до нас голосами тих, кого немає поруч).Виконавці: NotaBene chamber group, Валентина Буграк, Тетяна Гомон.Передуватиме концерту дискусія "Українська культура під час світової кризи: шляхи порятунку і самозбереження". У ній постануть найактуальніші питання розвитку та промоції української культури в нашій країні та за її межами, обговорюватимуться виклики, що стоять перед нами в умовах війни, та перспективи на період відновлення.Спікери: перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко, композитор, генеральний директор Національної філармонії України Михайло Швед, директорка Мистецького Арсеналу Олеся Островська-Люта. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.5 січня. Liatoshynsky Space. ІДЕНТИЧНОСТІ. Симфонічна музика #1.Радянський період України, в який припало жити і виживати Лятошинському, змушує замислитися над тим, ким вважали себе митці, які працювали в той час, з якими естетиками, політиками, ідеологіями вони себе ототожнювали і чи ставили вони взагалі собі ці питання? Програма включає в себе один з багатостраждальних творів Лятошинського – Другу симфонію, яка під час радянської ідеологічно-політичної кампанії 1948 року була вщент розкритикованою і забороненою до виконання. Як противага Симфонії у цей вечір прозвучать Лірична поема пам’яті Рейнгольда Глієра (вчителя і друга Лятошинського на все життя) та Скрипковий концерт самого Глієра, що після його смерті був дописаний і оркестрований саме Лятошинським. Твори прозвучать у виконанні симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Наталії Стець, соліст Андрій Павлов.У дискусії "Радянське чи українське? Українське мистецтво радянського періоду" експерти міркуватимуть над доцільністю постановки такого питання, над проблемами сприйняття нашої історії такою, якою вона була.Спікери: композитор і музикознавець Олексій Войтенко, письменник і літературознавець Ростислав Семків. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.8 січня. Liatoshynsky Space. ГЕНЕЗА. Фортепіанна музика #1Яке наше походження, хто ми, хто наші попередники? Ці питання можна ставити щодо належності за народженням до певної національності, релігійної спільноти, географічної локальності, соціальної страти тощо. У випадку митців це питання має й інший аспект – творчий зв’язок зі школами, напрямками, вчителями. Серед предків Лятошинського були поляки. У 1950-х–60-х роках його зв’язки з Польщею зміцнювалися, можна згадати хоча б низку натхненних польським мистецтвом й історією творів: балада "Гражина", поема "На берегах Вісли", "Польська сюїта". Одним з улюблених авторів Лятошинського був Шопен. Саме твори цих двох композиторів виконуватиме у фортепіанному речиталі Максим Шадько. Поруч із драматичною сонатою сі-бемоль мінор Шопена прозвучить не менш драматична та експресивна Перша фортепіанна соната Лятошинського в обрамленні мініатюр, інспірованих шопенівською традицією.У дискусії "Підземні ріки майбутнього: українське мистецтво 1920-х" йтиметься про тих, хто рухав українське мистецтво вперед, шукав нові сенси і новаційні форми.Спікерки: композиторка Алла Загайкевич, мистецтвознавиця Тетяна Руденко, літературознавиця Ярина Цимбал, журналіст і медіаексперт Андрій Куликов.Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.11 січня. Liatoshynsky Space. УСВІДОМЛЕНІСТЬ. Симфонічна музика #2Після чергової ідеологічної розправи 1951 року Лятошинський починає писати Фортепіанний концерт, Слов’янський, – щоб почуватися живим, він мав працювати. 1960-ті стають своєрідним підбиттям підсумків, узагальненням і усвідомленням себе. Так виникає Четверта симфонія, яка вся виростає з однієї теми – першої п’єси фортепіанного циклу 1920-х "Відображення".Виконавці: Національний симфонічний оркестр України, художній керівник і головний диригент Володимир Сіренко, соліст Максим Шадько.Дискусія, що передуватиме концерту, - "Межа прийнятності: російська культура в сучасному українському просторі".Спікери: журналіст і правозахисник Максим Буткевич, музикознавиця Анна Гадецька, філософ Вахтанг Кебуладзе. Модератор: журналіст, телеведучий Юрій Макаров.26 січня. Liatoshynsky Space. ДІМ. Фортепіанна музика #2Що таке Дім? Для кожного з нас це поняття має різні межі і значення. Заключна фестивальна подія відбуватиметься у Меморіальному кабінеті-музеї Бориса Лятошинського, просторі приватної квартири композитора, в якій він мешкав від 1939 року до своєї смерті. Кабінет зберігається в тому вигляді, який він мав за життя Лятошинського. На глядачів чекатиме екскурсія будинком РОЛІТ, спілкування з інтелектуалом і піаністом Євгеном Громовим, занурення у фортепіанну музику Бориса Лятошинського та його учнів Валентина Сильвестрова і Віталія Годзяцького. Вхід на подію за спеціальними запрошеннями.Вхід на дискусії до Музичного салону (17:30) безкоштовний, за умови реєстрації:03/01 ПАМ'ЯТЬ https://forms.gle/X9vXgAeKNVBKL939705/01 ІДЕНТИЧНОСТІ https://forms.gle/Cr8Na7rhGMNsWhJS608/01 ГЕНЕЗА https://forms.gle/M9y3GVqQ2LFt63ej911/01 УСВІДОМЛЕНІСТЬ https://forms.gle/wLiXGY6Sb2damLc49
Читати повністю
