1. Перемога однієї зі сторінТут все зрозуміло. Зараз жодна зі сторін не перебуває у точці потенційної перемоги. Так, росіяни можуть взяти Покровськ, і доповзти до Дніпровської області, почати рух на Запоріжжя тощо. Але жодних передумов для перемоги це не створює. Поки діє ЗСУ, і так сяк наша влада — доти ніякої перемоги бути не може.2. Виснаження сторінЦя умова теж поки слабо помітна. Ми виснажились людьми, але якщо нарешті Байден надішле (а це вже відбувається) нам в найближчі тижні весь масштаб обіцяного, то все досить непогано в плані техніки та снарядів у нас буде на 2025 рік. Принаймні першу половину.Не видно такого й у росіян. Так, з людьми в них все ок, а от з технікою починають наступати проблеми. Втім, жодна зі сторін не перебуває в точці неспроможності ведення війни.Читайте також: Від китайського "мирного плану" до угорського3. Вхід третьої сторониВхід третьої сторони, наприклад НАТО чи Китаю, могли б стати переломними. Але, як ми знаємо, з боку НАТО нічого подібного навіть не обговорюється, а Китай думає про свій Тайвань.4. Зміна інтересів сторінНа жаль, жодних змін в російських інтересах навіть на публіку не відбулось. Ми все частіше чуємо "повертайтесь до Стамбула" або буде гірше. У нас же теж жодних змін щодо інтересів інтегруватись в НАТО — немає. Отже, ця умова не працює. Читайте також: "Найкращий" поганий план миру5. Зникнення передумов війниАналогічно не зникли жодні передумови, які призвели до війни. Путін не здох, Росія не розпалась, Україна не провалилась у внутрішній конфлікт, США не скасовали НАТО. Фактично, ні параноя Путіна, ні причини його параної не зникли.Тепер підсумуємо: жодних передумов для завершення війни у 2025 році немає. Війна триватиме, і принаймні в першій половині 2025 року з такою ж інтенсивністю як зараз. Росія буде володіти ініціативою по всьому фронту, але платитиме за це непомірну ціну. Ми проведемо успішні операції, з великою ймовірністю щось схоже на Курськ. Однак, ситуація зберігатиметься щонайменше до літа 2025. Тоді, можливе зменшення інтенсивності бойових дій, з метою перегрупування, поповнення сил і переходу до нових атакувальних дій.ДжерелоПро автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцистРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати повністю
