Український комплекс радіотехнічної розвідки Gekata Військовий експерт Антон Міхненко розповів, що комплекси радіотехнічної розвідки працюють у пасивному режимі. Головне завдання - виявити робочі радари, які є в складі зенітно-ракетних підрозділів; оглядові для оцінки повітряної обстановки. Комплекс із повітря виявляє, де саме перебувають радари. Якщо ми його застосовуємо в повітрі -  розуміємо радіотехнічну обстановку на землі. Отримуючи цю інформацію, координати цілі, можна дати їх засобам ураження. Головне, що пасивний комплекс і його неможливо побачити. У нього невелика поверхня відбиття, тому підрозділам ЗРК РФ важко його помітити. Комплекс має працювати не на передовій, не на відстані 10 - 15 км від лінії спостереження. Він може розвідувати на відстані до 400 км і літати поза зоною дії зенітно-ракетних підрозділів РФ, які здатні уразити комплекс, та ефективно виконувати завдання. Україна не перша створює наземний або повітряний засіб радіотехнічної розвідки. У світі дуже багато виробників, які використовують пасивні комплекси. Ще із часів Холодної війни існують виробники із Західної Європи, що застосовують підвіси на літаках, де всередині є комплекси посиленої радіоелектронної розвідки. Деякі здійснюють радіотехнічну розвідку, тобто виявляють позиції засобів випромінювання зенітно-ракетних підрозділів, а деякі - радіорозвідку, тобто забезпечують роботу радіостанцій, якими росіяни комунікують між собою. Є рішення, але їх встановлюють на класичну тепловізійну платформу. До неї додають певний підвіс. Так використовують засоби комунікації в літаку та передають інформацію на землю. Це рішення розміщене на дроні. Є й американські рішення, але вони на просунутіших БПЛА. А це український дрон і українське ноу-хау, яке вирішує багато завдань радіотехнічної розвідки. Підприємство сказало, що ще до повномасштабної війни провело випробування на гідростійкість, а зараз оголосило, що є технічний відділ, який використовує безпілотник, конфігурація стала публічною. Цей проєкт рухається. Хотілося б швидше, але через повномасштабну війну процес затягнувся. Утім Антон Міхненко переконаний, що підприємство використовуватиме цей комплекс, адже ним цікавляться не тільки в Україні, а й за кордоном. Спрощення імпорту іноземних запчастин до військової техніки Виконавчий директор NAUDI, Національної асоціації підприємств оборонної промисловості, Максим Полив’яний зазначив, що будь-яке спрощення ввезення запчастин до іноземної техніки йде на користь підприємствам, але це не перший крок уряду в цьому напрямі. Постанову Кабміну №1378 прийняли досить давно. Вона виводила з-під дії Закону "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" низку позицій військового контрольного списку. Це вже треті зміни постанови. Виведено з-під державного експортного контролю імпорт усіх позицій із військового списку, які не підлягають міжнародній звітності. Це дуже гарний крок з боку уряду. NAUDI й інші громадські організації, підприємства розробляли проєкт постанови, збирали дані для комфортнішої роботи, адже воєнні умови важкі для виробників: ракетні обстріли, порушення логістики, проблеми у відносинах з іноземцями, дозволи, ліцензії на імпорт. Навіть один день затримки постачання коштує дуже дорого. Зараз приціли, електронні, радіоелектронні пристрої, елементи бронезахисту, шасі, двигуни можна імпортувати без дозволів Служби експортного контролю. Постанова №1275 змінює правила закупівлі власної й імпортної військової техніки. Частка прибутку підприємств становить до 20%. На сьогодні єдиним прибутком нашої оборонної промисловості є внутрішнє держзамовлення, адже експортні контракти недоступні. Розвиватися, платити зарплати, податки можна лише цим коштом. Претензії Держаудиторської служби до минулорічних контрактів Міноборони залишаються. Висновок аудиторів чинний, у міністерстві триває робота щодо підприємств, Державної аудиторської служби. Проблема виникла через певні нормативні колізії, коли аудитори прочитали вимоги постанови Кабміну по-своєму та зафіксували це в офіційному документі. Нова постанова вирішила проблеми нових контрактів, але з торішніми й укладеними в першій половині цього року контрактами труднощі залишаються. Зараз роблять усе можливе для врегулювання. Дуже важливим чинником є час. Українські підприємства не можуть надати 50 бронемашин за тиждень. Є тривалий, кількамісячний, цикл виробництва. Імпортні постачання здатні швидко забезпечити потреби ЗСУ, тому іноді перевагу надають їм. Проте українські підприємства теж отримують замовлення, виготовляють і постачають продукцію. Збиття російських гелікоптерів Ка-52 Сьогодні стало відомо про збиття двох російських гелікоптерів Ка-52. Один з них знищили під Роботиним зі шведського RBS 70. Комплекс надали Україні у квітні, але зараз уперше зафіксували, коли ПЗРК RBS 70 NG з дальністю до 9 км збив Ка-52, адже ці гелікоптери РФ намагається активно використовувати, щоб стримати просування наших сил на півдні й інших ділянках фронту. Вертоліт зазвичай використовує ракети з дальністю до 8 км, і штатні ПЗРК Україні інколи не можуть дістати його. Використання шведських комплексів стало повною несподіванкою для ворога. Другий Ка-52 збили, імовірно, штатним ЗРК, адже про його знищення на Бахмутському напрямку повідомив командувач Повітряних Сил генерал Олещук. Думаю, це був "Бук" або інше озброєння української ППО. Гадаю, скоро до цього додасться німецький IRIS-T, про надання яких ФРН оголосила сьогодні. Комплекси цікаві й унікальні, бо розміщені на одному шасі: чотири ракети, РЛС, амфібійна основа, яка дає їздити та плавати. Ці комплекси використовуватимуть ЗСУ, і кількість збитих російських літаків суттєво збільшиться.

Читати повністю