Тимчасове зупинення роботи низки посольств у Києві та російська ракета "Рубеж"Сьогодні в Україні не працювали 4 посольства: США, Іспанії, Італії та Греції. Це було зроблено, як вони повідомляли, як запобіжний захід у зв’язку з інформацією про підвищену можливу загрозу комбінованої атаки з боку Російської Федерації за допомогою дронів та ракет. Своєю чергою наше Міністерство закордонних справ заявило про те, що таке інформаційне нагнітання навряд чи доречне. Тому що в будь-якому разі загроза і на 1001-й день широкомасштабного вторгнення, і у всі інші дні була однаковою, і в будь-якому разі такі ризики існують постійно. Але тут певної температури додала публікація низки наших мас-медіа про те, що Росія готується до використання для ударів по Україні за допомогою нової ракети, чи умовного комплексу, під назвою РС-26 "Рубеж". Власне, чи є такий комплекс, чи є така розробка? Дійсно, така розробка у Російської Федерації є, вони її розробляли десь з 2006-го по 2017 рік. Цей комплекс ґрунтувався на складниках до балістичної ракети "Тополь-М" або "Ярс-С". І ця ракета мала працювати в сегменті до 6 тисяч кілометрів, має можливість здійснювати перекидання бойової частини вагою в понад тонну на відстань від 3 до 6 тисяч кілометрів. І це, власне, ракета середньої дальності. Але реальний стан розробки цієї системи невідомий. У будь-якому разі можна припустити, що Росія намагається створювати такі інформаційні приводи для тиску на наших партнерів. Але в будь-якому разі, так чи інакше, чи може така ракета противником використовуватись - теоретично так. Тому що ті ж "Кинджали" і "Циркони" ворог вперше використовує якраз проти нашої держави. І тому ризики появи нових систем озброєння від Російської Федерації в будь-якому разі зберігаються, і, можливо, це частково пояснює поведінку окремих посольств, які не працювали сьогодні. На озброєння до ЗСУ надійшли браковані міни від Укроборонпрому Вчора, коли президент України виступав у парламенті, він сказав про те, що здійснено виготовлення значної кількості мін до мінометів. Там дійсно називалися значні показники, але сьогодні журналіст Юрій Бутусов опублікував відео, де йдеться про міни, які виготовляє Укроборонпром. Ця партія була поставлена до однієї з військових частин, це, власне, вже не перше відео, тому що перше було ще десь 6 листопада. Де так само українські військові пояснювали, що партія мін від Укроборонпрому має суттєві недоліки. Фактично там не спрацьовує вишибний заряд, міни не вибухають і порохові заряди навіть не виштовхують ці міни з самого міномету. І це стосується складників, як і вишибного заряду, і порохових зарядів, і тротилу, який використовується у цих мінах. І я думаю, що це відео має бути суттєвим поштовхом для того, аби здійснити детальне розслідування виготовлення цієї партії мін. За нашими оцінками, йдеться про першу партію, яка мала кількість в межах 5 тисяч таких мін. І в перспективі підприємство "Укроборонпром" мало отримати значне замовлення, яке вимірюється сотнями тисяч. Але в будь-якому разі розуміємо, що насамперед треба забезпечити якісне створення таких боєприпасів до наших мінометів. І думаю, що це відео буде поштовхом для того, щоб перейти на якісні рейки за тими проєктами, які нам вкрай потрібні на лінії фронту. США передають Україні протипіхотні міниА в цей час Сполучені Штати оголосили про те, що нарешті вони нам передають протипіхотні міни. Це рішення, як на мене, дорівнює рішенню США передати нам касетні боєприпаси, тому що і з передачею касетних боєприпасів досить довго затягували, зараз ми говоримо про протипіхотні міни. Поки що ми точно не знаємо, про які саме типи мін йдеться, але в будь-якому разі сьогодні Пентагон пояснив, що це рішення ухвалене з огляду на те, що Росія змінила тактику. Вона використовує живу силу насамперед для того, аби пробивати, протискати нашу оборону, і протипіхотні міни якраз будуть суттєвим запобіжником щодо такої тактики противника.Директор ТОВ "Український науково-дослідний інститут оборонних технологій" Антон Семенов припустив, чому Україна не має протипіхотні міни у достатній кількості. "Наша компанія займається розробкою технологій, які направлені безпосередньо на розмінування. Якщо говорити про наявність протипіхотних мін, то, скоріш за все, це обумовлено тим, що Україна є учасником Конвенції про заборону протипіхотних мін, яка була підписана у 1997 році, її підписали 164 країни, і не є учасниками цієї конвенції Росія, США, Китай та Індія. Саме, мабуть, з цього приводу ми не використовуємо протипіхотні міни. Щодо розробки та виробництва протипіхотних мін можу сказати, що через те, що ми є учасником цієї конвенції, то стаття перша цієї конвенції просто забороняє використання, виробництво і так далі протипіхотних мін. Безпосередньо в цій конвенції прописано що саме є протипіхотною міною, але щодо питання передачі можу сказати, що, по-перше, ми не знаємо, які саме типи мін нам буде передано, і ми не знаємо, у якій кількості ці міни будуть передані", - сказав він. Також Антон Семенов вважає, що Україна не застосовуватиме протипіхотні міни у зв’язку з підписаною конвенцією."Якщо спиратись, наприклад, на статтю 3, тут є винятки, от я зараз просто процитую: "Тобто не зважаючи на існування загальних зобов’язань, викладених у статті 1, збереження або передача певної кількості протипіхотних мін з метою розробки методів виявлення мін, розмінування або знищення мін та навчання цих методів дозволено: кількість таких мін не повинна перевищувати мінімальний обсяг, абсолютно необхідний для досягнення вищезазначених цілей". Я впевнений, що ми будемо дотримуватись цієї конвенції у зв’язку з тим, що ми її підписали, а щодо виходу з цієї конвенції - це вже рішення, я думаю, що я просто не маю права його коментувати, рішення політичне, скоріш за все, та військове", - зазначив він. Американська сторона каже, щоб, по-перше, ми їх не застосовували в містах, не використовували, умовно кажучи, на певних ділянках, фіксували потім, де ці міни встановлюються, і потім вони нам будуть допомагати в розмінуванні."Їх достатньо важко розміновувати, тобто мінується територія віддаленим мінуванням з використанням різних способів доставлення цих мін. Найпоширеніша міна - це пелюстка, це російська міна. Дуже багато ми їх зустрічаємо безпосередньо під час розмінування. Вони є дуже небезпечними з погляду того, що вони є дуже маленькими, мають достатній ступінь загрози й під час розмінування з ними поводитись треба дуже обережно. І щодо поводження з мінами цивільними особами, я хочу ще раз нагадати: якщо людина зустріне щось на кшталт міни, не треба підходити до неї, не треба чіпати її. Треба відійти й подзвонити в 101, безпосередньо до ДСНС та заявити, що ви знайшли таку небезпечну знахідку і повідомити координати", - нагадав директор ТОВ "Український науково-дослідний інститут оборонних технологій".Тестування нових матеріалів для укриттівНині компанія Антона Семенова відпрацьовує на полігоні із західними партнерами нові технології, які будуть вкрай потрібні нашим захисникам і цивільним людям у використанні тих чи інших сховищ, якщо технологія буде масштабована."На жаль, не можу сказати усіх деталей, тільки повернувся з полігону. Ми завершили успішні випробування безпосередньо самого матеріалу. Можу сказати, що це латвійсько-український проєкт, тобто частину робіт виконує латвійська сторона, іншу частину - українська. Ми об’єднали свої зусилля, об’єднали технології їхні та наші й провели позитивні випробування на полігоні нових матеріалів, з яких ми плануємо робити укриття, споруди у вигляді укриттів для цивільних та для військових. Для військових там будуть ще додаткові випробування, тому що там є додаткові потреби. Якщо буде все добре, то упродовж грудня ми завершимо остаточні випробування.До речі, сьогодні я отримав позитивні сертифікати. Упродовж грудня випробуємо вже готову споруду, також отримаємо сертифікати і тоді будемо вже запускати це в серію, розмовляти з громадами і далі наступний крок - це будування захисних споруд безпосередньо під потреби військових. Можу сказати, що там використовуються цікаві інноваційні матеріали, вони дуже легкі, дуже легко монтуються, демонтуються і є багатоцільовими з точки зору того, що їх можливо використовувати для військових не тільки як укриття", - розповів він. Головною перевагою розробки Антон Семенов вважає мобільність та можливість багатоцільового використання як військовими, так і цивільними."Конкретна перевага - це їхня вага, їх дуже легко монтувати й стандартні укриття як правило розробляються з бетону або сталеві, у сталевих є свої особливості. А ці укриття - їх можливо будувати не лише як укриття, а з використанням окремих громадських потреб. Ми зараз ведемо перемовини з українськими архітекторами, які дуже добре розуміються на ДБН (державні будівельні норми, - ред.) безпосередньо укриттів, на використанні укриттів, на використанні громадських приміщень. Безпосередньо для військових це дуже добре буде, тому що вони дуже мобільні, не потребують важкої техніки, і є подвійне використання", - розповів директор ТОВ "Український науково-дослідний інститут оборонних технологій" Антон Семенов.
Читати повністю
