Візит словацьких та угорських авторів в Україну відбувся в межах програми In Solidarity with Ukraine за підтримки Prague Civil Society Centre. Еспресо - інформаційний партнер програми.Зі Словаччини до України приїхали письменник Марек Вадас, журналіст Ян Маркос, політичний аналітик Григорій Месежніков, письменник Міхал Гворецький, журналіст Міро Пасторек. З Угорщини завітали письменник Віктор Горват та наукова співробітниця Центру євроатлантичної інтеграції та демократії (CEID) Дорка Такачі.У перший день гості побачили найважливіші пам’ятки столиці — Софійський собор, Михайлівську площу, Майдан Незалежності та інші. Надвечір зустрілися із представниками правозахисних організацій ZMINA, Truth Hounds та Lemkin Society, а також поспілкувалися з Олександрою Романцовою, виконавчою директоркою Центру громадянських свобод.“Краса Києва, музеї, будівлі, пам'ятники, старовинні церкви, історія, сучасне мистецтво, привітність містян вражають. Як і той факт, що люди можуть жити своїм цивілізованим життям, перебуваючи під постійною загрозою. З іншого боку — ознаки страждання, жорстокість загарбників і безглузді руйнування також справляють глибоке враження — шок”, – ділиться побаченим Віктор Горват, угорський письменник, перекладач античної та середньовічної поезії, запрошений лектор університетів.Наступного дня словацькі та угорські автори вирушили на Київщину, аби на власні очі побачити наслідки російської агресії. Зокрема вони відвідали деокуповані Ірпінь, Бучу та Бородянку. З поверненням до Києва делегати зустрілися з Представництвом Президента України в АР Крим.“Моїм найсильнішим враженням під час поїздки було побачити наполегливість українців у тому, щоб не дозволити російському агресору зіпсувати їм життя — як вони відновлюють зруйновані та пошкоджені будівлі, організовують культурні заходи, видають нові книги, вчаться, працюють, виховують дітей”, — ділиться словацький політичний аналітик Григорій Месежников.Пізніше гості відвідали Мистецький арсенал та поспілкувалися з його директоркою Олесею Островською-Лютою. Згодом представники Національного музею Революції Гідності організували екскурсію виставковим проєктом «Протест / Архітектура. Барикади і намети: світ і Україна», який розповідає про історію протестів в Україні і світі.“Будучи словаком, я з подивом дізнався, що українці вже мають музей Майдану. Це сильна відмінність в порівнянні зі словацькою реальністю, оскільки ми досі лише мріємо про музей, присвячений листопаду 1989 року — колапсу комуністичного режиму”, – ділиться думками журналіст Postoj.sk Міро Пасторек.На завершення візиту делегати взяли участь у дискусії "Чому Центральна Європа має переосмислити себе", яку модерував президент Українського ПЕН Володимир Єрмоленко.“Українські солдати воюють, жертвуючи власним життям, і сьогодні обов'язком кожної порядної людини у світі є допомога українцям — у всьому і в міру своїх можливостей. Я розповім про те, що я пережив під час мого короткого, але дуже насиченого візиту в Україну у себе вдома, в Словаччині. Я буду закликати людей допомагати Україні і стояти на правильному боці історії”, – наголошує Григорій Месежников.З поверненням додому делегати планують розповідати про ситуацію в Україні через ЗМІ, культурні заходи та лекції. Зокрема письменник Віктор Горват вже незабаром розповість про побачене в Україні студентам факультета права Пецького університету в Угорщині.“Наша поїздка нагадала мені про те, як важливо постійно інформувати людей у нашому регіоні про значущість боротьби українців проти російського імперіалізму. З огляду на те, що європейці схильні говорити, що вони “втомлені від війни” та втрачати фокус на тому, що відбувається в Україні”, — підкреслює Міро Пасторек.“Відбувається справжній геноцид. Україна бореться за Європу, а політика Путіна спрямована на стирання української ідентичності, історії, культури... Ми повинні зупинити це разом!” — зауважив письменник та публіцист Міхал Гворецький.Український ПЕН прийняв вже сімнадцять делегацій іноземних діячів культури, журналістів, правозахисників, лідерів думок. Під час цих поїздок делегації дізнаються про українську культуру, знайомляться з культурними та правозахисними організаціями і національними медіа, а також відвідують деокуповані населені пункти, щоб на власні очі побачити наслідки злочинів російської армії.
Читати повністю
