Свою думку вона висловила в етері Еспресо."Є дуже різні причини, напевно, одна дуже проста і побутова - люди опинилися в замкненому колі, вони мають менше доступу до якихось розваг за кордоном, ще десь, і вони шукають тут місце таке. Це така дуже просто річ, проста відповідь. В той же час несвідомо люди шукають якихось відповідей на питання, їм потрібен якийсь діалог, соціалізація. Їм хочеться прийти в якесь місце, де буде багато людей після нічних обстрілів, з якими вони переживають спільний досвід, і вони зможуть зі сцени побачити щось, що їм відгукується. Якщо це відгукується, на жаль, це не завжди так", - вважає драматургиня. Читайте також: Мене цікавить те, що психологічно відбувається після війни: польський режисер Ґжеґож Яжина про майбутню постановку в КиєвіТакож Наталка Ворожбит вважає, що важливу роль зіграли бажання підтримувати своє та відчуття провини за можливу недостатню обізнаність в українській культурі. "І в той же час є потреба в якомусь такому… плекати щось своє, це підсвідоме таке, але підтримувати українську культуру, вивчати глибше. У нас всіх, напевно, є відчуття провини, що ми нічого не знаємо, або, що ми мало знаємо. І цей бум, який зараз здійснюється з певних причин, він допомагає людям глибше себе зрозуміти, чи що. Ну і в той же час у нас дійсно з’явилися режисери молоді, яскраві імена, і в нас багато сучасної живої, якісної драматургії. На жаль, це не завжди співпадає, ці режисери з драматургами, але це точно тенденція останніх 5-10 років", - зазначила вона.12 листопада режисер, генеральний директор - художній керівник Національного театру імені Марії Заньковецької Максим Голенко зазначив, що театр не має права припинити роботу в час війни. 

Читати повністю