Відреагував публічно і президент Зеленський, загалом правильно. Але я звернув увагу на його фразу, мовляв, "третього Мінська" не буде... А тут є дві частини, дві конотації. На зовнішню аудиторію, тому ж Шольцу це сигнал про побоювання знову повернутися до переговорів у Нормандському чи Мінському форматі. І це ще можна зрозуміти. А от на внутрішню аудиторію це виглядає як спроба знову дорікнути Порошенку за ті самі мінські домовленості. Спроба загалом ризикована, оскільки після Мінська був Стамбул з усіма ознаками капітуляції включно з відмовою від територій і скороченням армії й обороноздатності. І нинішній владі про це ще нагадають, особливо на найперших післявоєнних виборах.Мінські ж угоди передбачали повернення територій політико-дипломатичним шляхом і давали час на переозброєння й перезавантаження армії на сучасних принципах і технологіях. Читайте також: Варто починати приймати реальність, в якій ми воюємо без АмерикиА головне, з весни 2015 року вони мінімізували жертви на полі бою й дозволили нам виграти час.І якби не політична катастрофа 2019 року, іменована деким "електоральною революцією", ще невідомо, чи наважився б ворог не повномасштабне вторгнення 2022 року. Особливо, якби на той час було повністю запущено нашу ракетну програму. Але сьогодні варто дбати про майбутнє, а не дорікати про минуле. Усьому свій час.ДжерелоПро автора. Володимир Горбач, політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів. 

Читати повністю