В Австрію! Цю країну і її нафтогазову компанію OMV Газпром завжди представляв як взірець співпраці. У 2018 році було пишне відзначення 50-річчя початку газових постачань до Австрії: "50 лет назад, 1 июня 1968 года, советское объединение "Союзнефтеэкспорт" и компания Österreichische Mineralölverwaltung (ÖMV) подписали договор на поставку природного газа из СССР в Австрию. Газ из Западной Сибири поступил в пункт Баумгартен уже через три месяца... Австрийская Республика стала первой страной в Западной Европе, заключившей газовый контракт с Советским Союзом... Стратегические партнерские отношения „Газпрома“ и OMV строятся на прочном фундаменте — полувековом сотрудничестве наших стран в газовой сфере. Мы продолжаем работать над его дальнейшим укреплением и развитием...". Доречно зауважити, що насправді, перший радянський газ експортований в Австрію був українським - з Дашави, а з Сибіру постачання почались вже в 70-х). Чому Газпром припиняє постачання в Австрію? Тому що не хоче платити 230 млн. євро, які арбітраж присудив на користь OMV за зрив контрактних постачань в 2022 році. Нагадаю, що в 2022 році Газпром успішно розкрутив цінову спіраль на ринку ЄС і ціни на газ стрибнули на порядок. Тепер час розплати настав! Арбітражі ухвалюють рішення на користь позивачів, а їх вже немало. Німецька Uniper відсудила 13 млрд. євро! А тут 230 млн., і Газпром не хоче платити. Тим більше, що мова йде про компанію, яка "душою й тілом" була віддана "Газпрому" і Росії увесь час. Показово, що з 2016 року, тобто тоді, коли вже два роки йшла агресія РФ проти України, Газпром та OMV реалізовували "совместный культурный проект "Имперские столицы: Санкт-Петербург — Вена", объединяющий искусство и историю России и Австрии". Що ж, відмова Газпрому платити і припинення постачань — показові кроки, які свідчать про те, що, попри все, стратегія "показать "кузькину мать" лишається в арсеналі Кремля, а Газпром так витратився, такий неспроможний, що 230 млн. євро для нього непідйомна сума навіть для вірних посіпак. Ну, а ще Росія демонструє свою зверхність і презирство до західних посіпак, незалежно від шаноблиності кніксена перед володарем Кремля.Цей приклад я навів для того, щоб зайвий раз показати, що нам, Україні, не тільки не варто сприяти Газпрому в продажу його газу в ЄС, надаючи транзитну послугу, але й потрібно позбавити доходу від продажу, припинивши транзит після завершення дії чинної угоди 2019 року. До чого власне і закликаємо у відповідній петиції. ДжерелоПро автора. Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносинРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Читати повністю
