Для України ці вибори мали б стати початком нового етапу у відносинах між нашими країнами. Адже давно зрозуміло, що прийнята адміністрацією Байдена тактика стримування Росії не забезпечує перемогу України. Санкції та помірковані постачання зброї за 2,5 роки не змогли привести до стратегічної поразки Кремля. Насправді, прізвище майбутнього президента США не має значення. Йому все одно доведеться шукати нові підходи до війни в Україні. До того ж  ніхто не знає, як бачить роль США у війні в Україні новообраний президент Трамп. Хтось намагається вгадати плани Трампа по його передвиборчій риториці, але це не має особливого сенсу. Давно відомо, що всі виступи у виборчій кампанії розраховані не на зовнішн ю, а на внутрішню аудиторію, саме на американських виборців. При цьому різкість або м’якість висловлювань напряму залежить від даних соціології – кандидат говорить те, чого від нього очікує виборець в умовному Мілуокі, а не хтось там в Києві, Брюсселі чи Пекіні. Про розбіжності між риторикою Трампа, та його фактичними діями відносно України, в принципі, всім відомо. Буквально місяць тому в "Нью-Йорк Таймс" вийшла ґрунтовна стаття про те, як змінювалися погляди Трампа на Україну з часів його першого президентського терміну. І там в деталях, з датами, іменами й конкретними прикладами, описується, як приймалися рішення щодо підтримки України, постачання нам зброї. Красномовство Трампа було мало сумісними з дійсним станом речей. Але є привід для висновків, що риторика 47-го президента США не є ключовим фактором, який дозволяє з впевненістю передбачити стратегію американської політики стосовно війни в Україні. Тут треба додати, що США є демократією з міцними інститутами. Президент істотно залежить від Сенату та Палати представників. І хоча республіканці отримали більшість в Сенаті, чимало республіканців налаштовані стосовно Росії та підтримки України навіть більш радикально, ніж адміністрація Байдена. Саме міцні інститути, які формувалися протягом 250 років, дають підстави для обережних висновків, що кардинального розвороту від підтримки України до фактичної підтримки Путіна, скоріш за все, не буде.  Іншими словами, перемога Трампа не є гарантією здачі України Путіну. Це лише символічна точка, після якої відносини України та США вийдуть на інший рівень. Але чи буде він сприятливим для України – це питання, відповідь на яке ми дізнаємося досить скоро.Державна політика США, безсумнівно, впливає на перебіг війни в Україні. Однак цей вплив не йде в жодне порівняння з тією роллю, яку відіграє сама Україна та українське суспільство.Тож незалежно від розвитку ситуації в політичній системі США, нашим завданням залишається зберігати внутрішню єдність, підтримувати ЗСУ, не допускати хаосу в державному управлінні, викорінювати корупцію, яка в час війни є справжнім мародерством і працювати на благо наших захисників — як у лавах ЗСУ, так і в тилу, забезпечуючи все необхідне для оборони країни, держави та нації. ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок. 

Читати повністю