Причому подальше розширення кола посередників виглядає дуже ймовірним.Я впевнений, що зараз маса ура-патріотів виплеснуть свій праведний (багато в чому справедливий) гнів на "такого посередника". Але маємо розуміти кілька речей:не ми обираємо посередника в цьому випадку. Ми можемо грати в коаліції, які тиснуть на головних Акторів. І коаліції, можливо, більш важливі, ніж сам посередник. І потім уже, можливо, нам вдасться розширити коло посередників.знаючи стратегію Путіна, треба мати на увазі дві речі: він буде тягнути час (офіційно Кремль уже заявив, що не збирається ні про що домовлятися до інаугурації, хоча це просто офіційна заява). Більш важливо, що Путін не збирається грати в прямолінійну гру і спробує увʼязувати Україну в big deal, розширивши тематику України до карти всього світу. Виходячи з цього, роль Орбана ще менша, ніж це здається з першого пункту.Читайте також: Зеленський прибув до Угорщини на саміт Європейської політичної спільнотизараз ми побачимо масу викидів про мирні плани, які стануть великими подразниками для українського суспільства, яке не бачить сірих тонів і не відрізняє драфт плану від реального плану. розмови про швидке завершення бойових дій — це ілюзія. Тому коли ми говоримо про майбутні переговори, не зациклюймось на одиничних фактах, а спробуймо дивитися на картину в цілому і під різними ракурсами.ДжерелоПро автора: Вадим Денисенко, політолог.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю