Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 25 жовтня.Чому Брюссель програє Москві<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/239000_240000/239670_2020-10-20T092321Z_119848003_RC29MJ9DZNZG_RTRMADP_3_EU-RECOVERY-BOND-ISSUANCE_kopia_new_960x380_0.webp" alt="Євросоюз">Фото: reutersНа Східному фронті неспокійно, пише Politico. У країнах, які прагнуть приєднатися до ЄС, європейська мрія наштовхується на російський кулак.У червні 2022 року, через чотири місяці після того, як Росія розпочала бліцкриг танків і бомб проти України, Європейський Союз застосував найпотужнішу зброю зі свого арсеналу. Чиновники ЄС оголосили, що Україні та Молдові буде дозволено розпочати переговори про вступ до блоку. У грудні наступного року третій колишній радянській республіці, Грузії, було надано такий самий "статус кандидата".Тут Politico зауважує, що до повномасштабного вторгнення Росії навіть таке віддалене запрошення приєднатися до клубу стало б потужним стимулом для українців, молдован і грузинів, які прагнуть отримати шматочок європейської мрії. Однак сьогодні обіцянка місця за столом переговорів протистоїть набагато більш конкретній обіцянці: загрозі російського насильства.В Україні, де колись протестувальники, ризикуючи життям, виступали проти промосковського уряду під прапором ЄС, згадка про піднятий вгору великий палець з боку блоку, швидше за все, буде сприйнята з розпачливим зітханням. Те, що зараз потрібно Києву – боєприпаси, системи ППО, реальний тиск на Кремль – є дефіцитом.У Молдові та Грузії вибори, що відбулися цього тижня, також демонструють згасаючу силу європейської мрії. У неділю молдовани проголосували на референдумі щодо того, чи закріплювати інтеграцію до ЄС у конституції країни. У суботу грузини голосуватимуть на парламентських виборах за представництво правлячої партії, яку багато хто вважає стилізованою під Кремль. В обох випадках вважається, що російська дезінформація та гібридна війна відіграли важливу роль у формуванні громадської думки. За оцінками молдовських чиновників, Росія витратила близько 100 мільйонів євро на кампанію впливу, зокрема на купівлю близько 130 тисяч голосів через тіньову мережу довірених осіб, підтримуваних Москвою.Але, разом з передвиборчою кампанією в Грузії, голосування в Молдові викликає багато запитань. "У той час, коли Росія грає м'язами жорсткої сили, чи може ЄС все ще покладатися на свої обіцянки щодо м'якої сили?" – запитує Politico.І в Молдові, і в Грузії загроза російського військового кулака не є гіпотетичною. Російські війська перебувають у Придністровському регіоні Молдови відтоді, як регіон відокремився за підтримки Москви у 1990-х роках. Вони також перебувають у грузинських регіонах Абхазії та Південної Осетії після вторгнення московських військ у 2008 році.А війна в Україні ще більше загострила цю загрозу. Ані грузини, ані молдовани не проґавили послання Кремля до країн, які він вважає своїми: кидайте нам виклик на свій страх і ризик.Хоча загроза війни є одним із поширених тропів, який розповсюджується пов'язаною з Росією дезінформацією в обох країнах, він не єдиний, кажуть експерти.Напередодні виборів у Молдові, розповідає видання, низка фейкових новин у TikTok і Telegram попереджала, що голосування за ЄС випустить на волю всіляких демонів. Один із поширених міфів полягав у тому, що багатші європейці прийдуть і скуплять їхню землю. Інший – про те, що молдовські діти будуть піддаватися впливу так званих нетрадиційних цінностей, маючи на увазі ЛГБТК+ людей.Оскільки до реального членства в блоці ще багато років (у кращому випадку), ЄС потрібно буде краще роз'яснювати, що передбачають його батоги та пряники. Молдовський волонтер Артур Гурау, який допомагав агітувати за табір ЄС, каже, що схеми підкупу виборців були успішними, оскільки російські маріонетки знали, що їхньою мішенню є вразливі верстви населення."Люди більше не вірять в обіцянки; вони не хочуть мати майбутнє через п'ять чи сім років, – сказав Гурау. – Вони хочуть його зараз".Чому Північна Корея розгортає війська на допомогу Росії<img style="height:500px;width:960px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/335000_336000/335664_rus-kor-iran-rocket_new_960x380_0.webp" alt="військова співпраця рф, КНДР та Ірану">Фото: колаж espreso.tvЦей крок дає Кім Чен Ину, лідеру Північної Кореї, важелі впливу, щоб попросити президента Росії Владіміра Путіна багато чого натомість, вважає The New York Times.Глави держав рідко відправляють тисячі своїх солдатів воювати в чужій війні, не очікуючи чогось натомість, підкреслює видання.Тому рішення Кім Чен Ина, лідера Північної Кореї, відправити 3 тисячі солдатів на поле бою в Україні поставило перед американськими чиновниками кілька нагальних запитань: Що президент Росії Володимир Путін дає пану Кіму? Чи може Росія допомогти Північній Кореї розробити більш смертоносні ракети і ядерний потенціал? Чи може цей обмін бути свідченням нового небезпечного військового альянсу?Представники національної безпеки та розвідки США заявили, що відповіді на ці питання залишаються туманними, навіть попри те, що вони оприлюднили докази того, що війська були перевезені кораблем з північнокорейського портового міста Вонсан до Владивостока в Росії.За словами речника Білого дому з питань національної безпеки Джона Кірбі, представники розвідки не знайшли доказів конкретної обіцянки Росії допомогти зміцнити північнокорейську армію, але Росія може зробити багато чого, щоб допомогти Кіму.Аналітики та експерти, які десятиліттями відстежують військові зусилля Пхеньяна, кажуть, що Кім, швидше за все, шукає допомоги від Росії у двох широких категоріях: короткострокова допомога з військовими ресурсами й довгострокові стратегічні гарантії, які могли б посилити здатність Кіма протистояти Сполученим Штатам і його сусідам."Немає сильнішого сигналу, який одна країна може послати іншій, ніж введення військ на поле бою", – сказав професор державних і міжнародних відносин у Джорджтаунському університеті та завідувач кафедри Кореї в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Віктор Ча.Поглиблення відносин між Путіним і Кімом було задокументовано в червні, коли вони зустрілися і підписали документ, що зобов'язує до співпраці. Офіційні особи вважають, що цей документ, відомий як Договір про всеосяжне стратегічне партнерство, проклав шлях для відправки північнокорейських солдатів в Україну та іншої співпраці.У короткостроковій перспективі, на думку аналітиків, Кім, ймовірно, чекає від свого російського колеги кількох конкретних речей.Північна Корея потребує допомоги у вдосконаленні своїх ракетних технологій. Нещодавні повідомлення свідчать про те, що північнокорейські ракети, використані Росією проти України, не спрацювали так добре, як очікувалося. І тут Росія могла б допомогти.Кім також може звернутися за допомогою у просуванні своєї ядерної програми. За останні кілька років Північна Корея неодноразово проводила ядерні випробування як спосіб демонстрації своїх збройних можливостей.Окрім того, Північна Корея досягла меншого успіху в розробці контрзаходів, які дозволять ракетам уникати складних протиракетних систем, розгорнутих Сполученими Штатами та їхніми союзниками. Північна Корея також не досягла своєї мети щодо запуску трьох військових супутників – це ще одна сфера, де Росія могла б бути дуже корисною.Росія також могла б допомогти модернізувати звичайні збройні сили Північної Кореї. Якби Путін захотів, він міг би віддячити Кіму за допомогу в Україні, надавши нове, більш сучасне озброєння, вважають у NYT, і він міг би продовжувати надавати Північній Кореї гроші, продовольство та іншу пряму допомогу.Разом з тим, на думку старшого радника Центру стратегічних і міжнародних досліджень Сідні Сейлера, який провів 40 років в уряді, займаючись питаннями Північної Кореї, більшою небезпекою для США та їхніх союзників можуть бути довгострокові цілі, які пан Кім може спробувати використати в обмін на допомогу Росії в Україні."Зараз у нього є шлях до виживання, – пояснює Сейлер. – У нього є друзі, які прикривають його спину, а тиск і погрози з боку Сполучених Штатів і міжнародної спільноти щодо його ядерної програми – тепер їх можна відкинути. У нього є друг в особі Володимира Путіна".Ця дружба може мати довготривалий вплив на американську зовнішню політику і на те, як країни взаємодіють по всьому світу."Невелика кількість країн, передовсім Росія в партнерстві з Іраном і Північною Кореєю, а також Китаєм, сповнені рішучості змінити основоположні принципи міжнародної системи", – попередив державний секретар США Ентоні Блінкен.Блінкен зазначив, що дворічна боротьба Росії на полі бою в Україні змусила Путіна звернутися за допомогою до Північної Кореї. За кілька тижнів до того, як стало відомо, що Північна Корея поставила війська в Росію Блінкен сказав, що було зрозуміло, що Північна Корея вже призначила ціну за свою допомогу.За словами доктора Ча, пересування військ свідчить про те, що Кім може вимагати ще більше від Путіна, оскільки він має на меті стати сучасною ядерною державою, здатною безпосередньо загрожувати Сполученим Штатам і всьому регіону.
Читати повністю
