Росіяни маскують свої дрони під українські
Почнемо з відео, що сьогодні оприлюднила спільнота Сергія Стерненка, яка активно просуває проєкт "Небесний русоріз". Це, власне, про те, як Росія намагається врятувати свої розвідувальні дрони, які ще донедавна почувалися безпечно у небі, доки в Збройних Силах не з'явився ефективний антидот - наші протиповітряні FPV-дрони, які здатні доганяти і знищувати Zala, "суперками" і навіть ударні "ланцети".
Так от, ворог почав вдаватися до парадоксальних способів захисту. Я маю на увазі не встановлення камер заднього огляду на своїх безпілотниках, хоча це він також робить, аби побачити, як їх атакують українські дрони. На відео видно, що ворог хоче замаскуватися під українські БПЛА, бо на крила нанесені синьо-жовті знаки розрізнення, які мають примусити наших дронарів сприймати цього ворога за свого. Але це не виходить, результат закономірний: такі дрони противника все одно збиваються. І зараз мова йде про сотні знищених розвідувальних дронів противника, що говорить про те, що Україна має технічний потенціал, творчі команди і практику таких асиметричних дій та рішень, які позбавляють ворога очей в небі.
Ситуація біля Вугледара
У той же час на землі ворог намагається скористатися своєю перевагою в живій силі та техніці. Зараз велика увага прикута до ситуації навколо Вугледара, низка експертів розцінює ситуацію як критичну і вважає, що треба відходити з цієї ділянки. Навіть пишуть про те, що наша 72-га бригада вже почала перебазування. Але це, повторююсь, припущення і висновки журналістів. Генштаб сьогодні на вечір інформацію щодо цієї ділянки подав досить стримано. Він пише, що на Времівському напрямку відбито чотири штурмові дії противника поблизу Вугледара і Водяного, ще чотири ворожі штурми тривають, і на цьому поки що Генштаб ставить крапку.
<img alt="Карта бойових дій за 18-25 вересня" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357560_Karta_Vugledar_veresenx_2509_new_1920x1080_0.webp" title="Карта бойових дій за 18-25 вересня">
Фото: Еспресо карта бойових дій за 18-25 вересня
Що нам відомо? Ми знаємо, що впродовж трьох років 72-га бригада, яка стоїть у зоні Вугледара, захищає його, ефективно обороняла цю ділянку фронту. Вугледар, дійсно, розташований на височині, що дозволяє бачити противника далеко, є річка Кашлагач, яка перетинає трохи на південь територію та ускладнює просування противника. Але зараз, чи точніше певний час тому, ворог змінив тактику і почав здійснювати обхідні штурми, флатаі дві наближені до Вугледара шахти, і зараз там, саме зі сходу, є просування окремих розвідгруп противника на східній частині Вугледара. Водночас на заході дві російські бригади - бригада морської піхоти і танкова бригада - здійснили перетин річки Кашлагач і створюють загрозу для Вугледара з заходу.
Що ми маємо на сьогодні: є вторгнення, повторююсь, розвідгруп на сході в сам Вугледар, але місто і далі обороняється, при тому, що момент достатньо непростий, адже зараз ворог впливає на логістичне забезпечення нашого контингенту. Але в будь-якому разі слід згадати ситуацію по Покровську чи по Часову Яру, де фактично всі казали, що ось-ось будуть захоплені ворогом ці ділянки фронту, але так не відбувається. Тож у будь-якому разі все залежатиме від того, які рішення буде ухвалювати Генеральний штаб, які наразі ми маємо резерви на цій ділянці. Хоча в будь-якому разі правильним є висновок, що оборона Вугледара наближається до певного завершального етапу і велике значення, дійсно, буде мати рішення - чи утримувати цю ділянку за будь-яку ціну, чи все-таки питання збереження особового складу вийде на перший план.
Але, повторююсь, не було жодної ділянки, яку б наші війська здавали без бою, без надзвичайних втрат ворога і, думаю, що так воно буде і зараз. Дійсно, ризики в подальшому на цій ділянці існують. У разі захоплення чи витискання наших військ з Вугледара ворог намагатиметься і далі просуватися на північ і таким чином вирівнювати лінію фронту від Покровська, Курахового, Вугледара. Ця історія нам теоретично відома, питання в тому, як будуть діяти наші Збройні Сили і сили противника. Тому що все в будь-якому разі залежить від співвідношення сил і засобів та вміння використовувати слабкі сторони противника, і в будь-якому разі саме це впливатиме на подальшу динаміку на цій лінії фронту.
План перемоги Зеленського
Значною мірою кількість озброєння, боєприпасів, артилерії, мала і має вирішальне значення. Зараз ми знаємо, що президент України перебуває у Сполучених Штатах, де якраз відбувається процес переконування наших партнерів у тому, що вони мають надати максимальну допомогу Україні в процесі реалізації Плану перемоги, який має низку пунктів. І саме реакція наших партнерів на цей план визначатиме подальшу динаміку, в тому числі на лінії фронту.
Валентин Бадрак, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, спрогнозував реакцію наших партнерів, насамперед американської сторони, на ці пропозиції та побажання України.
"Як на мене, з тих п'яти пунктів, які поки що озвучені, ключовим є удари далекобійною зброєю по території Росії, я б сказав не далекобійною, на оперативну глибину. Тобто тут йдеться про одночасне отримання ракет AGM-158 для F-16 та отримання дозволу бити й цими ракетами, дальністю, нагадаю, 370 кілометрів у базовій версії, й іншими ракетами, такими, як французька ракета Scalp або британська Storm Shadow. Ну і так само хотілося б і тактичними ракетними комплексами ATACMS. Але тут треба розділяти. Мені здається, що є шанси отримати дозвіл зараз саме на британські і французькі крилаті ракети", - сказав він.
Військовий експерт вважає, що принаймні зараз дозволу США на надання тактичних балістичних ракет не відбудеться.
"Знаючи і слідкуючи за тим, як дозовано надається допомога Сполучених Штатів, тут буде досить, я вважаю, поступово. Але мені здається, якщо на президентських виборах таки буде перемагати Камала Гарріс, то шансів до кінця року отримати всі ці дозволи і ці ракети буде набагато більше. Якщо брати інші пункти, то санкції і Курська операція, вони, так би мовити, за дужками, вони і так існують і продовжують санкції. Наскільки можна збільшити санкції: для мене маркером була відмова у 23-му році в травні з боку Великої сімки розглянути заборону експорту в Росію. Я одразу зрозумів, що тривалий час нічого не буде, будуть такі собі дозовані маленькі відмови - то від якогось металу кольорового, то від ще чогось. Навіть нафта буде надавати Путіну до 20 мільярдів доларів щорічно, і є ще дуже багато можливостей", - вважає Валентин Бадрак.
Також він прокоментував пункт, пов’язаний з прискореною процедурою вступу України до НАТО.
"Взагалі я вважаю, що цей пункт від самого початку був вписаний для того, щоб потім його відкинути і в принципі зосередитись на більш реалістичних пунктах. Звісно, це може бути і не зовсім так, але я не впевнений, що здатен блок НАТО сьогодні, коли відбувається надзвичайний тиск і, я б сказав, авантюрний шантаж з боку Путіна, який приймається, оце дуже-дуже цікаво", - зазначив експерт.
Книга "Російська війна проти України: як нам розірвати 400-річне замкнене коло"
Я хотів би привітати Валентина Бадрака та Володимира Горбуліна із виходом книги "Російська війна проти України: як нам розірвати 400-річне замкнене коло". Колишній головнокомандувач Збройних Сил України, генерал Валерій Залужний написав передмову до цієї книжки.
"Дійсно, є передмова Валерія Залужного, і те, що легендарний головком погодився на це, мені це видається дуже цікавим фактом. І чому, я вважаю, так сталося: власне, генерал Залужний від самого початку командування військом робив акценти саме на великі технології, на технологізацію армії і створення системи розвитку технологій. І тут збігається, бо ще у 20-му році Володимир Горбулін видав свою книжку, яка називалася "Як перемогти Росію у війні майбутнього", і там було чітко про курс на технології. І, до речі, в цій війні дуже багато, напевно, відсотків на 80 виходить за сценарієм тієї книжки, вона, до речі, стала книгою року в Україні. І тут от наша друга з Володимиром Павловичем книжка, про яку ми зараз говоримо, вона так само підкреслює, і в ній йдеться про те, що відбувається величезний феномен: дешева масова зброя здатна виснажувати дуже гарну коштовну зброю", - розповів директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
Він зазначив, що є певні акценти, як можна побудувати систему розвитку технологій.
"Ми, звісно, там розписуємо все більш детально, як і що. У нас вже вона (система розвитку технологій, - ред.) начебто сформувалася стихійно. Коли кілька відомств: і СБУ, і ГУР Міністерства оборони України, і Мінцифри, і Держспецзв'язку беруть участь, окрім Міністерства оборони, в цьому, і Мінстратегпром. Але ця система потребує удосконалення. Те інтерв'ю міністра Умєрова, яке довелося прочитати ось днями, а так само те, що написала газета “Факти” про невиконання контрактів про закупівлю, свідчить, що є багато недоліків і ці недоліки пов'язані. Найбільші недоліки - це ресурси, бо без ресурсів нічого не буде. І тут рецепт дуже простий: переглянути, зробити ревізію пріоритетів взагалі державних, бо перемога і виживання нації має бути в центрі нашого суспільства, має бути об'єднуючим фактором для всього суспільства", - вважає Валентин Бадрак.
На його думку на деякий час слід відмовитися від амбітних проєктів.
"Починаючи від тих шляхів, від будівництва доріг, від відновлення навіть міст, містечок і різних об'єктів. Навіть від телемарафону я б радив відмовитися на цей час. Тому що потрібно зосередити всі ресурси на цілі війни, ось цього у нас ще немає, а це дуже важлива річ. І слід мати систему контролю, єдине відомство. Я вважаю, Міністерство оборони має взяти на себе усі функції розвитку пріоритетів, розвитку технологій, контролю цього особливо. Тому що зараз, от згідно з інформацією міністра Умєрова, у нас 200 контрактів не виконується або є ризикованими, там на 161 мільярдів гривень, а Сили оборони вже не доотримали на майже 50 мільярдів гривень. І є деякі контракти, які навіть не будуть виконуватися, на так само величезну суму, на 28, здається, мільярдів, навіть немає шансів, що вони будуть виконуватися", - розповів військовий експерт.
Валентин Бадрак наголосив, що система контролю має бути надпотужною.
"Система входу, так би мовити, мають бути одні двері. Я вважаю, що це має бути саме Агенція оборонних закупівель, чи та агенція об'єднана, яку хоче зробити міністр Умєров. Але лише на час перехідного періоду мають працювати спецекспортери. Але я тут з міністром не погоджуюсь, їх не можна знищити, бо це дуже велике надбання українське, вони мають перейти, як Укроборонсервіс, який вже довів, що можна займатися, передусім переводити себе у систему виробництв, систему сервісів. Це шлях дуже класний, який так само може зробити спецекспортерів інвестиційними компаніями. А знищити те, що будувалося з 96-го року, як Укрспецекспорт, скажімо, а "Прогрес" і Укроборонсервіс взагалі з 91-го року існували. Тому це було б необачно, і цього робити не можна", - вважає він.
Директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння також розповів, чому в України виникли проблеми з мінами.
"Тому що укладаючи контракти, Міністерство оборони не порахувало, що можуть бути проблеми з компонентами, тому має йтись про забезпечення повного циклу. І система розвитку технологій має забезпечити повні цикли на найголовніші збройні програми України: це ракети, це дрони і це, безумовно, боєприпаси. Коли я кажу дрони і ракети, звісно, єдине, що може постачатися за імпортом, це якісь елементи мікроелектроніки, бо, на жаль, за великий проміжок часу, коли Україна не приділяла своїй оборонці увагу, мікроелектроніка знищена фактично. Вона зараз на нулі, і робити її підйом, щонайменше три десятиліття буде потрібно, щоб витягнути цю галузь. Звісно, поступово і це треба робити, але реалістичний підхід говорить про те, щоб замкнути цикли найбільш важливих озброєнь: ракети, дрони і боєприпаси", - наголосив військовий експерт.
Упродовж цієї війни Україна вже продемонструвала величезні можливості, переконаний Валентин Бадрак.
"Тільки один наведу приклад: САУ "Богдана". Ніколи в Україні не вироблялися самохідні артилерійські установки, а тепер вже аж 9 САУ було зроблено за місяць. Це рекорд, який перевершує навіть французький NEXTER, який виробляє французькі САУ CAESAR, вони там 6-8, а у нас от, щоправда на гроші Данії, 18 САУ за два місяці було зроблено. І це дуже значний рекорд, який демонструє, що у нас є дуже великий, дуже вагомий потенціал", - вважає він.
Читати повністю
