Звісно, що порушувалося питання Telegram, який заснував нині затриманий росіянин Павло Дуров. Західним партнерам вдалося донести, що російська пропаганда використовує Telegram не лише для ІПСО, а й для того, щоб протидіяти реформам. Громадська ініціатива "Голка" дослідила репости каналів і виявила кремлівську мережу, яка системно працює для того, аби дискредитувати судову реформу та реформу адвокатури. У цій мережі є зокрема два народних депутати – Олександр Дубінський та Максим Бужанський, обидва були обрані від "Слуги народу". Росія завжди шукає шляхи, аби не просто формувати вигідне для імперської політики інформаційне поле, а й заводити в політичну систему своїх людей. <img alt="інфографіка" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357517_kreml_new_1183x823_0.webp" title="інфографіка"> Від учасників заходу, яких було близько 150, було питання, яке стосується законопроєкту щодо регулювання Telegram та інших соцмереж (11115). Цей законопроєкт подали представники кількох фракцій, зокрема Микола Княжицький (ЄС), Микита Потураєв ("Слуга народу") та Ярослав Юрчишин ("Голос"). З огляду на те, що для Youtube діє регулювання і можна розраховувати на реакцію Google, канал "Вишка" вдалося заблокувати (реінкарнація проросійського каналу "Наш" відбулася на початку року). Західні партнери мають розуміти, що мова йде не про цензуру, а про те, що Telegram, де поширюються фейки, нарощує аудиторію у той час, як для ЗМІ, які десятиліттями вибудовували до себе довіру, перехід аудиторії в Telegram – це серйозний виклик. Щобільше, Telegram бере кошти за рекламу і не сплачує податки. Це деформує рекламний ринок  і завдає удару медіабізнесу. Та й чому у війну держава, яка отримує допомогу від західних партнерів, не має дбати про те, щоб їй платили податки із заробленого на рекламі? Читайте також: Гібридні загрози Москви: як кібернапади та дезінформація стають зброєю у війні проти Європи У кулуарах цікавилися тим, як вдасться регулювати Telegram, якщо Офіс президента не зацікавлений у цьому, з огляду на те, що є низка каналів з великими аудиторіями, які використовуються з політичною метою. Це дійсно так, "Детектор медіа" писав про те, що під час зустрічі офрекордс із президентом Володимиром Зеленським, разом із медіа, які роками вибудовують свій бренд і репутацію, запросили представників каналу "Труха", який є анонімним і неодноразово поширював фейки.  Те, що Банкова має низку дружніх до себе Telegram-каналів аж ніяк не означає, що ми не маємо працювати в цьому напрямі. Саме в той день, коли відбувався захід, 20 вересня, українським військовим, посадовцям та працівникам критичної інфраструктури заборонили використовувати Telegram на робочих пристроях. Тому, нехай це буде початком на шляху до регулювання роботи цієї соцмережі. Окрему увагу ми присвятили дезінформації з боку деяких представників влади, які надають нашим партнерам неправдиву інформацію. Нагадаю, була заява від громадських організацій та ЗМІ про те, що народна депутатка Олена Шуляк та Олександр Кубраков дезінформують донорів, аби лобіювати інтереси девелоперів. Перш за все, коли ми говоримо про дезінформацію – це неправдива або неточна інформація, яку поширюють з певною метою. У нас з Росією екзистенційна війна, бо ми, на відміну від імперії, яка буде зруйнована, вирішили розвиватися демократичним шляхом. Коли в інформаційному полі немає чесності – це пряма загроза для свободи, яка є фундаментальною демократичною цінністю.  Раніше ми вже писали про те, що Telegram-канали, зокрема адвоката не України Ростислава Кравця, які мають чималу аудиторію і поширюють фейки, можуть використовуватися надалі під час виборів. Росія не облишить своїх намагань впливати на політичну систему і ці платформи будуть створювати для нових політичних проросійських сил сприятливі умови. Читайте також: Заборона Telegram - лише PR-акція, а не державне реагування Тут варто нагадати, що перед парламентськими виборами 2019 року банківська картка Дубінського спрацювала в Росії під час транзакції. Тому постає питання: що він робив перед виборами у ворожій державі, яка 2014 року напала на Україну і за які кошти його мати та цивільна дружина придбали нерухомість в Барселоні? Квартира в його матері з’явилася на 4-й день після повномасштабного вторгнення. Цього року в низці країн відбудуться вибори. Але політичні системи всіх демократичних держав мають вибудовувати максимальну стійкість, аби демократія була захищена і в тих умовах, коли вибори не відбуваються. Цього року в Україні мали бути президентські та парламентські вибори. Через війну їх не буде. У парламенті, згідно з Конституцією, у нас має бути 450 народних депутатів. Зараз залишається десь 400. Голоси збирати на підтримку важливих питань зараз важко, а буде ще важче. Усе це зокрема через те, що є мажоритарний компонент – під час виборів 2014 та 2019 років у нас не обиралися депутати від тих кругів, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Якби діяла система партійних списків для всього парламенту, то ця проблема б так не відчувалася. Завдяки тому, що ми поширили систему партійних списків на всі громади, де зареєстровані понад 10 000 виборців, у нас там є можливість оновлювати склад рад, коли депутат складає мандат і не може більше працювати у місцевій раді. Але навіть тут система дає збої, бо часто територіальна виборча комісія не засідає, аби ввести нового депутата в повноваження. Особливо це актуально, коли він – опозиціонер.  Або члени територіальних виборчих комісій просто не мотивовані працювати. Не секрет, що членам комісій платять додатково, окрім копійчаних сум від держави, партії під час виборів. Звісно, це неофіційно. Постає цілком слушне питання, на якій мотивації вони будуть працювати зараз у міжвиборчий період, коли їм за це належним чином не платять?  У Брюссель громадську ініціативу "Голка" запросили партнери з European Endowment for Democracy. І це дуже цінно, коли наші міжнародні партнери дають можливість ЗМІ та громадському сектору виступати на міжнародному рівні.  В умовах війни позиції України, як і те, що робить російська пропаганда, ми маємо доносити на максимально широкі аудиторії. Довідково. Комітет регіонів – одна із найважливіших інституцій, яка представляє місцеві та регіональні інтереси на рівні Євросоюзу. Він консультує та надає висновки щодо нових законодавчих ініціатив, які мають вплив на розвиток регіонів та громад (це майже 2/3 всього законодавства ЄС). Спеціально для Еспресо Про авторку. Ірина Федорів, журналістка та викладачка, лідерка громадської ініціативи "Голка" Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю