Плани ворога: Путін і його поплічники ставлять на захоплення України грубою силою — масою піхоти за підтримки артилерії та авіації на тлі ракетно-дронового терору українців. Вони розраховують встигнути прорвати фронт швидше, ніж вичерпаються ресурси російської економіки. Тому на переговори вони йти не бажають — тримаючи тему "переговорів" хіба що для роз'єднання українців між собою і з союзниками (як ледь не трапилось у Стамбулі 2022-го). Відповідно, протидія: максимально забезпечити виробництво і надходження зброї та озброєнь, а також допомоги Україні від союзників; постійне посилення санкцій проти Росії і її союзників, перекриття шляхів їх обходження, руйнування російської економіки (знаходячи шляхи компенсації втрат для економік України і її союзників); збереження демократії та проведення змін для ефективності роботи державних інститутів (на основі взаємного контролю, оптимально — в рамках Уряду єдності); забезпечення руху до НАТО і ЄС. Це вибиватиме з рук Росії її козирі й посилюватиме позицію України. Але залучення цих засобів протидії вимагає дуже суттєвих змін у способах, якими править влада. Читайте також: План "Потужні потуги" Необхідно долати втому суспільства, — яка неодмінно настає під час довгої війни (понад 2000 років тому про це вичерпно писали як китайські, так і, до прикладу, грецькі мислителі). Необхідно роз'яснювати потребу в мобілізації. І не порожніми гаслами — а спростовуючи страхи, які існують і через зрозуміле ставлення до ризиків війни, і через активні російські інформаційні компанії, а надто — через проблеми підготовки мобілізованих й організації української оборони. Усі ці проблеми треба розкривати, недоліки усувати, і громадян про це інформувати. А це зовсім інша інформаційна політика, ніж та, на яку здатна система "марафон+телеграм", побудована владою. Зрештою, необхідно забезпечити найоптимальніші рішення щодо українських ресурсів — від збору податків до їх розподілу, від забезпечення військ до налагодження виробництва, від боротьби з корупцією до підбору найкращих людей і рішень для розв'язання конкретних питань. Влада "5-6 менеджерів" на чолі з Зеленським і Єрмаком не здатна забезпечити ці зміни — якби навіть і хотіли. Надто складні ці завдання. Читайте також: Помилка президента А насправді міняти й не хочуть. Бо вважають, що ділитися владою й повноваженнями — небезпечно для них. Тому намагаються імітувати діяльність, до того ж подобаючись людям. Нині дедалі більше громадян говорить про необхідність "переговорів", "дипломатичного рішення" тощо. Як відповідь на цей запит і чуємо про якийсь "план", який нікому не показують. Лише натякають, що там якийсь "форум", "стіл", "переговори" знов-таки... Попри нереалістичність цих обіцянок, їх дозовано згодовують суспільству. Це відтягує ухвалення необхідних рішень. Створює димову завісу — як пустопорожній "Саміт миру" раніше цього року, чи "Формула миру", про яку нині воліють забути. От тільки димові завіси — недовговічні за своєю природою. І не здатні розв'язати проблеми, які покликані приховати. Вирішувати доведеться. Говоріть про це "слугам". Джерело Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю