Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 24 вересня. Західні союзники стурбовані тим, що країна-кандидат на вступ до ЄС здійснює надмірне політичне втручання в енергетичний сектор <img alt="Володимир Кудрицький" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357022_GettyImages-2113288398_new_960x380_0.webp" title="Володимир Кудрицький"> Фото: Getty Images У POLITICO написали, що союзників України непокоїть те, що Київ не просто змінює кадри, а й повільно руйнує принцип поділу влади, життєво важливий для функціонування демократії.  Точкою спалаху напруженості стало рішення Києва на початку цього місяця звільнити Володимира Кудрицького з посади виконавчого директора національної електромережі "Укренерго". В інтерв’ю POLITICO Кудрицький говорить, що справа в централізації влади. Адміністрація президента хоче поставити енергосистему України під свій прямий контроль. Така домовленість, на його думку, приведе до загибелі: "Я можу вам сказати, що, якби ми не працювали незалежно протягом останніх двох років, ми б не пережили найважчі зими, які будь-який оператор енергосистеми коли-небудь відчував", - говорить він.  Однак високопоставлений чиновник в адміністрації Зеленського анонімно заперечив причетність президента до звільнення Кудрицького. За його словами, це не справа Офісу президента — змінювати керівників компаній. За кілька днів до того, як Кудрицького було звільнено, а українські газети та канали Telegram передрікали його неминучий відхід, західні донори зробили Києву рідкісне попередження. У листі до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля посол ЄС в Україні та представники міжнародних фінансових інституцій висловили тривогу та застерегли від підриву незалежності Укренерго.  Вони застерегли від зміни структури управління компанії та закликали створити нову наглядову раду, заявивши, що інакше це може поставити під загрозу колективну здатність підтримувати Укренерго та інші пріоритетні заходи життєво важливої ​​енергетичної безпеки України". Потім посли G7 опублікували повідомлення у Twitter. Група закликала призупинити всі управлінські рішення, доки не буде сформовано нове правління та не проконсультовано професійний персонал. Лист підписали, зокрема, посол ЄС в Україні Катаріна Матернова та директор у справах України та Молдови Європейського банку реконструкції та розвитку Арвід Тюркнер. Коли Кудрицького звільнили, двоє з шести членів наглядової ради компанії пішли на знак протесту. Занепокоєння полягає в тому, що рада тепер опиниться під контролем міністерства енергетики чи політиків — саме тоді, коли Україна прямує до, як очікується, важкої зими.  Очевидний провал запуску міжконтинентальної балістичної ракети викликав сумніви у військових можливостях Росії й поставив крапку в ядерному брязканні Кремля <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357328_photo_5445029701463697604_w_new_960x380_0.webp"> Фото: Maxar Technologies/Reuters Цього місяця, відповідно до супутникових фотографій, російська міжконтинентальна балістична ракета "Сармат", ймовірно, здетонувала під час випробування, пише The Washington Post. Супутникові знімки Maxar показують кратер завширшки приблизно 200 футів і значні пошкодження навколо стартової шахти на космодромі Плесецьк в Архангельській області на півночі Росії.  Експерти зі зброї та дослідники відкритих джерел сказали, що неясно, чи "Сармат" вийшов з ладу під час запуску, чи сталася аварія під час заправки. "За всіма ознаками, льотне випробування "Сармата", заплановане на період з 19 по 23 вересня 2024 року, закінчилося невдачею", - написав аналітик з Женеви, який керує проєктом "Російські ядерні сили", Павло Подвиг. "Сармат" є найсучаснішою міжконтинентальною балістичною ракетою Росії, на яку посилаються законодавці в погрозах Заходу. У відповідь на заклики європейських лідерів зняти обмеження на застосування Україною ударів дальньої дії по території Росії В’ячеслав Володін, голова держдуми, нижньої палати парламенту Росії, минулого тижня пригрозив застосувати "Сармат" у відповідь. Програма випробувань "Сармата" історично страждала від проблем і затримок. Було проведено лише одне успішне льотне випробування — 20 квітня 2022 року. Відомо про один збій у лютому 2023 року, а інші тести були або відкладені, або скасовані. У статті, опублікованій минулого року, яка аналізувала кризу навколо невдач "Сармата", ядерний аналітик Максим Старчак написав, що Росія поставила ракету на озброєння, не знаючи про її повні можливості. На думку аналітиків, проблеми "Сармата" частково є результатом фінансових втрат і зростання боргів російського державного космічного агентства "Роскосмос" і його підрядників. Деякі підрядники Роскосмосу перебувають під санкціями США з 2014 року, і майже всі їхні міжнародні контракти були скасовані після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Санкції та ізоляція від західних технологій призвели до більших затримок у виробництві та більших втрат.

Читати повністю