План перемоги України У фокусі цього тижня буде перебування президента України у США, тому що Володимир Зеленський має представити чинному президенту США Джо Байдену і кандидатам у президенти План перемоги, який має стати спільним планом. Окремі закордонні видання вже наводили основні складові цього документу, який містить чотири ключові пункти. Перший пункт – гарантія безпеки для України від країн Заходу. Другий – продовження бойових дій на території Росії, це поки що Курська область, щоб забезпечити територіальний козир у перемовинах на перспективу. Третій – запит на конкретне озброєння. І четвертий – міжнародна фінансова допомога для зруйнованої війною економіки України. План перемоги розрахований, якщо ми зважимо на попередні заяви, на період жовтень - грудень поточного року. Зеленський сьогодні, 23 вересня, сказав, що наступні кілька місяців стануть вирішальними у цій війні. Президент України, підкреслив, що у нас мало часу, щоб визначити, яким буде її результат, тому ми повинні його визначати, а не Росія та її криваві союзники. Що можна попередньо сказати щодо цього Плану? Зупинюсь лише на його мілітарній складовій. Україна робить ставку на сильну військову компоненту, котра має створити умови для запуску переговорного процесу, примушення Росії визнати необхідність припинення війни й визнати нездатність РФ досягти політичних цілей на полі бою. І в цьому ключі - це Курська операція ЗСУ, яка зберігає певну наступальну динаміку попри всі складнощі, також останні масштабні удари по російських ракетно-артилерійських складах і арсеналах, зокрема Торопець, Тихорецький склад, Маріуполь, Воронезька область, Морозівськ. Ще компонент - наполягання керівництва України щодо надання ЗСУ дозволу завдавати ударів вглиб території РФ. Все це практичні частини цього плану перемоги. Але, якщо ситуація по Курській області й знищення складів розраховані з опертям на власні сили, то далі є потреба завдання максимально можливих уражень важливих компонентів російської військової машини. Це потребує більше можливостей, які Україна хоче отримати від США. Це і дозволи, і не виключаю, що нові зразки за межами вже звичних озброєнь, за межами ATACMS. І це забезпечує в перспективі знищення суттєвої частини компонентів російської військової інфраструктури на території Росії на глибину саме 300-500 км, а не лише до 300 км. І не лише летовища, а й командні пункти, засоби зв'язку, розвитки системи ППО. Ці діапазони мають створити ситуацію, коли російські війська в районі проведення операції проти України не зможуть забезпечити достатньо інтенсивність вогневої міці, управління, зв'язок, використання ОТРК "Іскандер" та інших балістичних ракет. За таких умов ЗСУ зможуть провести й власні асиметричні операції на додаток до Курської. Тобто можна говорити про встановлення блокади окупованого Криму і створити умови для суттєвого послаблення стратегічних позицій РФ на можливих майбутніх переговорах. Наші партнери, зокрема в США, можуть підтримати цей План, частково підтримати або не підтримати, керуючись власними оцінками ходу війни в Україні. Можуть говорити про те, що в Україні не вистачить людських ресурсів для протистояння РФ чи те, що Росія найближчим часом може сконцентрувати достатню кількість балістичних і крилатих ракет для прориву української системи ППО та спричинити в перспективі гуманітарну катастрофу. Чи раптом, що Росія використає тактичну ядерну зброю, спровокує інші загрози, і тому, мовляв, Україні не варто ескалувати військову обстановку, а варто реалізувати більш реалістичний план завершення війни й зовсім не в кордонах 1991 року. Тож візит президента Зеленського до США має зіграти ключову роль у пошуку прийнятних варіантів припинення російсько-української війни. Таке враження, що цей процес входить у вирішальну фазу. І саме за підсумками цього візиту буде зрозуміло, який варіант буде залишено на столі, - чи український, силовим етапом примушення Росії до переговорів, чи, умовно, західний з пошуком "реалістичних" шляхів заморожування війни десь років на 20-30. Саме в таких рамках маємо сприймати візит Володимира Зеленського до США. Тому тут важливі всі деталі, які будуть розгортатися в процесі самого візиту. Ситуація на фронті В цей час РФ на полі бою, як скажена, намагається продавити нашу оборону на багатьох ділянках фронту. Спостерігається висока інтенсивність бойових дій. Українські війська атакують на Курщині, тому що ця операція і далі несе стратегічно-політичне навантаження, а також відбивають атаки на Покровському, Курахівському, Вугледарському напрямках. <img alt="" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357236_Karta_Kurahove_veresenx_2309_new_1920x1080_0.webp"> Якщо раніше очікувалось, що впродовж наступних двох місяців ми побачимо зменшення російських атак, то цього не відбувається. Росія зараз орієнтована на те, аби, не рахуючись з власними втратами, захопити якомога більше території. Саме через це зараз використовуються всі способи та засоби. Якщо минулої п'ятниці, 20 вересня, я говорив про те, що був несподіваний тренд - використання значної кількості бронетехніки в атаках, то ця історія повторювалася і на вихідних. Тут варто згадати про Курахівський напрямок, де ворог намагався близько 28 разів цього дня пробити нашу оборону, і дії однієї з наших бригад, зокрема 79-ї Окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Ця бригада два дні поспіль, 21 і 22 вересня, відбивала масовані атаки противника. Якщо говорити про 21 вересня, то на позиції бригади, саме на Курахівському напрямку в зоні Костянтинівки, відбулася атака з 44 одиниць бронетехніки, зокрема танків і бойових машин піхоти. Значна частина була знищена саме через те, що атака була виявлена завчасно. Ще більша атака відбулася 22 вересня, де так само ворог застосовував танки та бронемашини, і так само ця атака була відбита на цій ділянці фронту. Як бачимо, будь-які способи захисту техніки росіян не спрацьовують. Але не може непокоїти цей тренд з використанням значної кількості бронетехніки саме на цьому напрямку й на інших напрямках та ділянках фронту. Таке враження, що ворог, попри значні втрати, все одно намагається домогтися захоплення більшої території, аби потім мати кращу позицію на перемовинах, якщо взагалі дійде черга до цих перемовин. Вугледарський напрямок І не менш складна ситуація зараз складається ще на одній ділянці фронту, ми говоримо про Вугледар. Низка експертів та аналітиків роблять висновки, що ворог намагається здійснити оточення Вугледара. Це очевидний висновок, бо знаємо, що протягом декількох років наші бригади там стійко тримали цей населений пункт, який розташований на височині. Вугледар відсікається річкою Кашлагач, яка протікає на північ від міста. <img alt="" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357238_Karta_Vugledar_veresenx_2309_new_1920x1080_0.webp"> Однак останніми днями біля Вугледара динаміка змінюється. Зміни полягають у тому, що ворог зараз здійснює атаки на місто з декількох напрямків, а це і північ, і захід, і схід. <img alt="" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/357000_358000/357237_Karta_Vugledar_veresenx_2309-2_new_1920x1080_0.webp"> Ми бачимо, що тут противник намагається просуватися і прямими атаками від Павлівки, також з заходу від Пречистівки, де загарбник перетнув р. Кашлагач. Хоч ця річка і невелика, але все одно перехід на північний берег є додатковою загрозою. А далі може бути просування до двох населених пунктів, які розташовані на захід та схід від Вугледара, та перерізання головної траси забезпечення Вугледара. Ця загроза скерована на те, що навіть без фронтальних штурмів ворог створює передумови, аби наші захисники залишали Вугледар. Так воно виглядає на папері та за загальними оцінками, але не факт, що саме так воно і буде здійснено. У будь-якому разі зараз Вугледар продовжує захищати 79-та механізована бригада, яка тривалий час перебуває на цій ділянці фронту. А окремі зміни, які відбулися останнім часом, були пов'язані спочатку з готовністю до ротації цієї бригади, потім ротацію призупинили. На одній з ділянок фронту був скерований батальйон ТрО, який не справився з функціями посилення. Це якраз забезпечило можливість противнику здійснити перебазування у зоні Пречистівки на північний берег р. Кашлагач. І зараз відбуваються спроби ворога просуватися далі. Відповідно, ЗСУ діють, аби не допустити такого просування. Ця ділянка фронту важлива та небезпечна у разі відходу з наших позицій тим, що, по-перше, відхід через вузький коридор створює загрози для підрозділів, що відходять. З іншого боку розуміємо, що окупанти спробують розвивати наступальні дії вже від Вугледара і далі на північ, на Курахове. Власне, росіяни спробують використати цей момент, аби вирівняти лінію фронту та забезпечити контроль над цією ділянкою по всій лінії Вугледар – Курахове – Покровськ. Зараз по багатьох ділянках фронту дещо схожа ситуація, бо противник намагається проводити й фронтальні атаки, і охоплювальні флангові дії, маючи при цьому перевагу в живій силі та техніці. Відповідно, постає питання посилення напрямків коштом наших резервів, формування нових бригад. І у цьому сенсі візит Зеленського до Вашингтона має важливе значення, тому що є потреба й у боєприпасах, а також, щоб наші американські та європейські партнери забезпечували виконання своїх зобов'язань, які скеровані на укомплектування наших бригад озброєнням. Все це впливає на загальне військово-політичне тло, в якому зараз існує Україна, вирішуючи головне завдання – спротив Російській Федерації, яка намагається вести геноцидну війну. Розуміємо, що зараз складний період існування нашої держави.

Читати повністю