Минулого тижня Національний банк України доклав усіх зусиль, щоб не допустити зростання безготівкового курсу долара вище за рівень 41,50 грн. У четвер котирування міжбанку пішли вниз і до кінця тижня опустилися до 41,27/41,34 грн (відповідно, «бід»/«оффер»). Для цього Національний банк за тиждень із 16 по 20 вересня продав на міжбанківському валютному ринку 826,40 млн доларів. Варто зазначити, що обсяг валютних інтервенцій НБУ зростає п'ятий тиждень поспіль. Для порівняння: з 12 по 16 серпня було продано лише 518,60 млн доларів; з того часу щотижня сума, сплачена за «стабільність» на валютному ринку, ставала дедалі більшою. Проводячи політику «керованої курсової гнучкості» (а по суті – вручну керуючи валютним курсом), НБУ намагається виконати головне завдання, яке покладено на нього: утримати інфляцію в розумних межах. У серпні рівень інфляції (як стверджують у Нацбанку) зріс до 7,5% у річному обчисленні, що в 1,5 раза більше за цільовий показник НБУ – 5%. У приміщенні на вулиці Інститутській, 9 чудово розуміють, що якщо долар виросте, інфляція підскочить ще вище. Саме з цієї причини припинилося зниження облікової ставки НБУ, яка вже вдруге поспіль залишена на рівні 13%. Загравання з ціною грошей можуть собі дозволити в США чи Європі, але не в Україні, що воює. Проте, утримуючи курс долара на поточному рівні, Національний банк мимоволі вступає в суперечність з іншими державними інституціями, мета яких – наповнення державного бюджету. Україна, в якій третій рік триває повномасштабна війна, відчайдушно потребує грошей. Саме тому і Верховна Рада, і Кабінет міністрів змушені робити один непопулярний крок за іншим. Саме з метою хоч якось наповнити бюджет і було ухвалено у першому читанні законопроєкт про підвищення податків. Саме тому у Бюджеті-2025 закладено середньорічний курс долара на рівні 45 гривень. Раніше можна було не сприймати всерйоз такий показник, як очікуваний середньорічний курс долара. Однак зараз, коли міжнародні кредитори та донори України (включно з МВФ) уважно спостерігають за тим, що відбувається в країні, до подібних цифр варто ставитися більш ніж серйозно. Хоча б тому, що досі неясно, як виконуватиме Бюджет-2025. 50 млрд доларів, які в лютому 2024 року Євросоюз пообіцяв виділити Україні, зараз трансформувалися в 35 млрд євро кредиту (приблизно 39 млрд доларів за поточним крос-курсом), і потенційна діра в Бюджеті наступного року стає дедалі більшою. Очікуване збільшення податків на дрібний та середній бізнес ще сильніше вдарить по такій знекровленій українській економіці. І важко передбачити, чи призведе це до збільшення чи, навпаки, зменшення надходжень. Що може гарантовано дати приріст надходжень з допомогою зростання акцизів і мит – це збільшення курсу долара, тобто. спланована та проведена «згідно з графіком» девальвація гривні. Але, як уже було сказано вище, це своєю чергою вдарить по всьому населенню, викличе зростання цін, прискорення інфляції і, як наслідок, ще більше падіння рівня життя. В умовах, коли Держказначейству потрібен курс 45, а ще краще – одразу 50 грн за долар, Національному банку стає все складніше стримувати зростання долара. І питання вже не лише (і навіть не стільки) у наявності необхідного ресурсу. Головне питання – як врахувати всі потреби держави та при цьому зберегти видимість «турботи про народ». Тим часом котирування на міжбанківському валютному ринку після обіду понеділка знову досягли 41,43 грн на позиції «бід» і 41,46 грн на позиції «оффер». Долар уперто рветься нагору, попри всі зусилля НБУ. На готівковому ринку оптові цінники на долар коливаються в межах 41,50-41,80 грн, а на вікнах роздрібних обмінків то там, то тут з'являється цифра 42. І все б нічого – та тільки ціни в магазинах та аптеках безперервно рухаються вгору, а ми дивуємось, як у НБУ вийшло 7,5% річної інфляції…

Читати повністю