Так от, наші можновладці вирішили запровадити систему тотального відеоспостереження за громадянами та їхніми автомобілями (законопроєкт 11031). Так щоб тільки вийшов на вулицю – камера тебе побачила, одразу вивела на екран ПІБ, дату народження, адресу реєстрації, номер платника податків, модель, марку та держномер зареєстрованого автомобіля, а також зацифрований образ обличчя. Цей образ є у держреєстрах на тих громадян, які отримали новий пластиковий паспорт-картку та крутив головою в Дії. Хто ходить з аналоговим паспортом-книжечкою (фу-фу, кричали діджитатори) – тому буде трохи легше буде сховатися від всевидячого державного ока. Тобто це наступний крок у побудові китайської моделі контролю за населенням. Читайте також: Легалізація тотального стеження в Україні: чому нам це не потрібно Спочатку начебто ніщо не викликало підозри: зручна картка-паспорт (щоправда, адреса реєстрації на папері А4), зручна Дія, зручний РезервХрестик, цифрові фото високої якості в базах даних, а далі – наступний крок, і ось він. Таваріщ майор сидить собі у зручному кріслі з кавою і бачить, що умовний Корсун вийшов з дому і попрямував в аптеку. Ага, хворіє? Ану, глянемо у медичну базу даних, що там у нього. Далі пішов у ЦНАП – ага, дивимося у базу ЦНАПів. Закордонний паспорт хоче отримати, втекти за кордон? Одразу вносимо в прикордонну базу відмітку "не пущать", під будь-яким приводом. Далі спустився у метро – дивимося по камерах, куди поїхав. На якій станції вийшов, з ким зустрівся. Про співбесідника також повна інформація на екрані. Пішли в кафе? Чудово, там теж камери, навіть зі звуком. Чи не змову готують за кавою? Перейшов дорогу у неположеному місці? Кинув сміття не там, де треба? Все фіксуємо на відео. І так далі по всьому маршруту аж до повернення "об’єкта" додому – шикандос. Не треба всяких там проваджень чи ухвали суду – максимум інформації з мінімумом зусиль. А камери є у магазинах, в торговельних центрах, на стоянках, на дорогах, на вулицях, у парках, у службових приміщеннях, у публічних місцях, та й ще багато де. Повна історія життя кожного записується в автоматичному режимі у державних "хмарах". Читайте також: Системна брехня чиновників перетворюється на питання виживання нації Дехто скаже: так на Заході скрізь так, камери повсюди. Воно-то так, але є нюанси, і суттєві. На Заході є система громадського та/або парламентського контролю за використанням такої інформації, її обробки та зберігання. Є підзвітність влади та силових структур, є система стримувань та противаг – а не один суцільний 95 квартал в усіх гілках влади, надійно злютований корупцією. І є дієва судова система. А ще є незалежні агенції захисту персональних даних. Керівників яких неможливо зняти з посади просто через його зависоку популярність у суспільстві. А що у нас в Україні? Якось покращився за останні роки громадський контроль за владою, правопохеронцями чи спецслужбами? Ага, щаз. Омбудсмен, не читаючи, підпише будь-який папірець від Федорова, типу "Дія відповідає вимогам законодавства із захисту персональних даних", а потім Дію хакає військова розвідка Росії. І при цьому мінімальному рівні впливу суспільства на владу силовикам в Україні хочуть надати на порядок більше можливостей для збору компромату на "нелояльних", без заходів запобігання зловживаннями. Компенсаторів тупо не передбачається. Це як на дрон поставити двигун від F-16 і більше нічого не міняти. А як стосовно вкрай вірогідного зливу цієї бази відеоданих? У лютому 2022 систему відеоспостереження тупо вимкнули – тому, що не мали інструментів забезпечити її безпеку. Не знаю, чи щось покращилося у цьому сенсі за 2,5 роки, але щось мені підказує, що все буде як завжди: як пиляти мегабюджети на систему тотального відеонагляду, то черга охочих аж за обрій, а як тільки з неї станеться витік – крайнього не знайдеш. Завжди так було. І це якщо говорити про умовних "хакерів". Але ж усі ми розуміємо, що у поточній конфігурації нереформованої поліцейської системи, дані відеомоніторингу негайно стануть предметом підпільного багатомільярдного ринку. Читайте також: Чому функціонери Google не довіряють "Дії"? Кому продаватимуть цю інформацію? Бізнесу для слідкування за конкурентами. Жінкам — слідкувати за чоловіками. Батькам — для контролю за дітьми. Корупціонерам та антикорупціонерам. І ще багатьом охочим – у кого є відповідні гроші. Звісно, основним замовником буде влада: для слідкування за журналістами, опозицією, небайдужими громадянами. Безумовно, "вкрай необхідну" систему відеоспостереження аргументують "підвищенням суспільної безпеки". Яким таким радикальним викликам повинна протидіяти така система – не дуже зрозуміло. Ухилянтів ловити? Адже близько 6 мільйонів чоловіків призовного віку так і не зареєструвалося у Резев+ Хоча більше все це схоже вже на підготовку до майбутніх виборів. Ніхто не може сказати, коли будуть вибори, але відеомоніторинг також справа не швидка: поки гроші знайдуть, поки закуплять, поки побудуть, поки протестують. Та навіть і до виборів знадобиться — для збору компромату на неугодних та зачистки конкурентів. А то щось розкритикувалися, корупцію тут виявляють. Нема ніякої корупції, вся втекла за кордон ще у 2022. Правда ж? P.S.: Для тих, хто вважає "та кому я потрібен, я людина маленька" - маю розумову вправу. Проаналізуйте свій спосіб життя, уявіть, що усе в ньому поза межами житла буде записано на відео і доступно широкому колу різних правопохеронців: від дільничого до генерала СБУ та "5-6 менеджерів". Бо таємниці є у кожного і це нормально. * Публікується зі збереженням стилю автора Джерело Про автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю