Відповідну резолюцію ухвалили в четвер, 19 вересня. За документ проголосували 309 євродепутатів, 201 висловився проти, 12 утрималися. У резолюції зазначено, що Європарламент "засуджує і повністю відкидає фальсифікацію виборів, організовану контрольованою режимом Національною виборчою радою, яка відмовилася оприлюднити офіційні результати". Євродепутати додали, що визнають Едмундо Гонсалеса Уррутію легітимним і демократично обраним президентом країни, а Марію Коріну Мачадо – лідером демократичних сил Венесуели. Вони також засудили ордер на арешт Гонсалеса, що його видав уряд Венесуели. Депутати Європарламенту наголосили, що у звітах міжнародних місій зі спостереження за виборами чітко вказано: вибори президента Венесуели 28 липня 2024 року не відповідали міжнародним стандартам чесності. Вони також рішуче засудили вбивства, переслідування, порушення й арешти, вчинені проти демократичної опозиції, народу Венесуели та громадянського суспільства, і закликали припинити систематичні порушення прав людини. Парламент закликав ЄС відновити санкції проти членів національної виборчої ради Венесуели, продовжити режимні санкції та розширити сферу їх застосування, запровадивши обмеження проти Ніколаса Мадуро та його найближчого оточення. Депутати Європарламенту закликають країни регіону й міжнародне співтовариство чинити максимальний тиск на режим Мадуро та його найближче оточення, щоб вони прийняли демократичну волю народу Венесуели, визнаючи Гонсалеса легітимним і демократично обраним президентом. Що відомо про цьогорічні вибори у Венесуелі Вибори президента у Венесуелі відбулися 28 липня. 29 липня виборча комісія Венесуели оголосила переможця дострокових президентських виборів. Ним став виконувач обов’язків президента, віцепрезидент за каденції Уґо Чавеса Ніколас Мадуро. За підрахунками опозиції, перемогу здобув їхній кандидат, Едмундо Гонсалес. Після цього в кількох містах Венесуели спалахнули протести. Панама оголосила, що тимчасово призупиняє всі дипвідносини з Венесуелою до аналізу голосування на президентських виборах. Керівництво низки країн Латинської Америки висловило сумніви щодо правдивості підрахунку.  Президенти США та Бразилії Джо Байден і Луїс Інасіо Лула да Сілва погодилися, що Венесуела повинна оприлюднити детальні дані голосування з президентських виборів. 31 липня міністр закордонних справ Перу Хав'єр Гонсалес-Олаечеа оголосив, що його уряд визнає опозиційного кандидата Едмундо Гонсалеса Уррутію обраним президентом Венесуели. 31 липня Угорщина ветувала спільну заяву країн Європейського Союзу щодо результатів виборів президента у Венесуелі. Своєю чергою високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що блок не буде визнавати результати виборів, поки не підрахують всі голоси. У МЗС Угорщини заперечують, що ветували спільну заяву. Згодом держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що США визнали опозиційного кандидата на посаду президента Венесуели Гонсалеса переможцем виборів. 5 серпня стало відомо, що Євросоюз не визнає перемогу Мадуро на виборах президента Венесуели. Пізніше президент Панами Хосе Рауль Муліно запропонував сприяти від’їзду Мадуро до третьої країни після виборів. Той дав різку відмову і розкритикував таку ідею. На початку вересня Аргентина звернулася до Міжнародного кримінального суду з проханням видати ордер на арешт Мадуро й інших лідерів венесуельського режиму 7 вересня з'явилося повідомлення, що Гонсалес отримав ордер на арешт, після чого виїхав до Іспанії, де отримав політичний притулок Також на початку вересня Сполучені Штати конфіскували літак президента Венесуели Ніколаса Мадуро. Це сталося в Домінікані. Крім того, США запровадили санкції проти 16 союзників президента Венесуели Ніколаса Мадуро у відповідь на фальсифікації на виборах у країні й подальші репресії уряду проти опозиції.

Читати повністю