Таку думку він висловив у етері Еспресо.  "Це є швидше байдужість до питань ідентичності. Треба сказати, що значна частина, може, навіть більшість тих депутатів, які зараз є у парламенті, йшли у парламент зовсім не для того, щоб змінювати політику ідентичності, особливо під час війни. Їх турбували інші питання, багато з них просто займалися популізмом, хтось взагалі туди випадково потрапив. І коли доходить до таких питань, дуже тонких питань і важливих, які потребують обговорення, пояснення, як ідентичність, то просто багато з них не вважає, що це є пріоритет. От вони і не змогли домовитись до голосування про те, щоб все-таки перейменувати ті назви, які були асоційовані з комуністичною владою. Тому це просто обличчя парламенту, те, що ми не можемо нарешті подолати цей радянський спадок", - вважає політолог.  Сергій Таран вважає, що разом з тим це і питання національної безпеки.  "Ну а, звісно, що формування політики ідентичності це прерогатива в першу чергу центральної влади, тому що центральна влада задає питання, що за країна, в якій ми живемо, якою мовою нам говорити, яке наше бачення історії, це, звісно, питання до центральної влади. Потрібно, звісно, консультуватися із органами місцевого самоврядування, але ми повинні розуміти, що все-таки ідентичність повинна формуватися на центральному рівні. Інакше ми отримаємо дуже багато ідентичностей всередині однієї країни, і ми знаємо, до чого це може призвести. Принаймні на прикладі інших країн. Я думаю, що це прерогатива центральної влади, яка має взяти на себе відповідальність і нарешті подолати цей нікому не потрібний спадок. Тому що ми зараз, як уже бачимо, я сподіваюсь, уже це всі бачать, що це не просто питання культури і історії. Це навіть питання більше - це питання безпеки, це безпека країни, тому що в залежності від того, в якому оточенні історичному громадяни живуть, країна може або не може оборонятися проти зовнішньої агресії", - додав він. Що передувало? Сьогодні, 18 вересня, Верховна Рада України не ухвалила постанову №11188 про дерусифікацію назв 333 українських населених пунктів. Про це повідомив народний депутат України Микола Княжицький, передає Еспресо. "Черговий скандал, або конфлікт, у парламенті, адже сьогодні стояла постанова щодо перейменування населених пунктів у зв'язку з нашою політикою декомунізації", - заявив нардеп. Відповідний проєкт підтримали 208 народних обранців із необхідних 261. "Комітет дуже довго працював над цим законопроєктом - усі сподівалися, що вистачить голосів. Натомість противники цього голосування активно працювали в залі", - додав Княжицький. За його словами, "за" проголосували: Слуга народу - 132, Платформа за життя та мир - 1, Європейська солідарність - 22, Батьківщина - 10, Відновлення України - 16, Довіра - 12. Після цього нардепи заблокували трибуну та зібралися на погоджувальну раду з цього питання. На сьогодні робота парламенту припинена. Ще у травні 2024 року представники українських громадських організацій та рухів закликали керівництво парламенту та правлячої більшості невідкладно ухвалити закон про заборону РПЦ та постанову про деколонізацію назв населених пунктів України. 18 вересня до Верховної Ради внесли нову постанову, з якої вилучили п’ять населених пунктів, з перейменуванням яких виникли проблеми під час голосування 18 вересня.

Читати повністю