З моєї великої родини в армії чотири чоловіки, двох з них вже важко поранено. Одному ампутували пальці на обох руках. З невеликої команди Центру Протидії Корупції в Силах оборони – семеро чоловіків. Кілька з них на складних напрямках. Одного важко поранено. Війна вже давно стала персональною для кожного українця. Читайте також: Інформаційна атака Кремля: війна в Україні та вибори в США Важко зрозуміти, чому можна збивати ракети над Ізраїлем, але не можна над Україною. Хоча б над заходом України, щоб ми могли далі воювати. Захищати хоча б військові заводи, енергетику та газосховища. Ок, є якісь “складнощі” з тим, щоб дати нам достатньо технологічної зброї. Хоча, коли ми віддавали свій ядерний арсенал, таких проблем не було... Якось загалом не дуже чесно. Про дозвіл на удари вглиб країни-агресора вже навіть говорити не хочеться. Але ж гроші! З ними які проблеми? 300 мільярдів російських активів в руках Заходу. 300 мільярдів! При цьому затягується отримання навіть 50 млрд з прибутків на них через політичні суперечки між союзниками. Це дуже нечесно. Читайте також: Вірити не можна ані Камалі, ані Трампу. Треба діяти прагматично Ми в ЦПК багато займаємося реформою сектору оборони. Без швидких реформ тут – в реформах інших галузей немає сенсу. Якщо Путін переможе, жодних реформ не буде в принципі. І нам як країні це непогано вдається. Наприклад, новостворена Агенція оборонних закупівель здатна ефективно і чесно купувати зброю. Але список лише термінових потреб ЗСУ в десятки разів перевищує наявні гроші. Тож повертаємося до 300 млрд російських активів. Нам треба ці гроші, щоб завантажити власне виробництво і укладати довгі контракти зі світовими виробниками. Без грошей ми чесно, прозоро й ефективно – але не купимо нічого. Схожа історія з необоронними реформами. Наприклад, митниця. Попри весь спротив, ми її все одно проведемо. Але результатом цієї реформи буде +3 млрд доларів десь через два роки. Я не впевнений, що в нас є ці два роки. Часом нелегко знаходити мотивацію займатися невійськовими реформами. Особливо, коли Захід, який про ці реформи справедливо говорить, при цьому не спроможний віддати нам хоча б заморожені в себе гроші агресора. Нам потрібні гроші та зброя. Вже зараз потрібні ще на вчора. Реформи ми робили й будемо робити. Але для реформ має існувати країна. Джерело Про автора. Віталій Шабунін, голова правління Центру протидії корупції. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю