За повідомленням угорської нафтогазової компанії MOL Group, яке переповіла агенція Bloomberg, "Група MOL уклала угоди з постачальниками сирої нафти та операторами трубопроводів щодо забезпечення безперервного транспортування сирої нафти по трубопроводу "Дружба" через Білорусь та Україну до Угорщини та Словаччини. Відповідно до домовленостей MOL Group перейме у власність відповідні обсяги сирої нафти на білорусько-українському кордоні з 9 вересня 2024 року. Оновлені угоди про транспортування та нові домовленості про придбання сирої нафти повністю відповідають усім відповідним санкціям і положенням, у тому числі ЄС та України". Звернуть увагу, що не "Укртранснафта", не "Нафтогаз", не Міненерго України поінформували, а угорська компанія. Воно й зрозуміло, бо мадяри почувають себе у виграші. А наші тихо сопуть, бо ж розуміють, що спрацювали в інтересах ворога і його сателіта. Аргумент, що, мовляв, будемо отримувати транзитний дохід – це буде для відмазки, бо розмір цих надходжень буде на порядок менший, аніж те, що отримає Росія і податкові відрахування від яких підуть в бюджет війни, тобто, на вбивство українців. Гаразд, так чи інакше Росія б, у випадку нашої відмови від транзиту, продала б нафту, призначену для годівлі Орбана і Фіцо. Є інші маршрути, є інші покупці. Але тоді постає питання, що отримали ми, окрім дріб’язку, за транзит? Читайте також: Як "цифровою інфраструктурою" громадян позбавляють права на суд Може, влада, провівши тіньові переговори за допомогою орбаноїдів з орками, домовилась про те, що Запорізька АЕС та Енергодар будуть повернуті під контроль України? Чи може ми отримаємо гарантовані додаткові постачання електроенергії зі словацьких та угорських АЕС на зимовий період? Навряд чи, бо інакше штатні ТГ-брехунці вже б верещали про переможні успіхи на енергетичному фронті. Очевидно, що для тилових пацюків воєнна система координат не існує. Хто вони? Звісно, перша думка буде про Єрмака. Але схоже на те, що його "вертикаль" обійшов своєю "паралеллю" такий собі Міндич – смотрящій над Галущенком від іншого угруповання на Банковій. Верховній Раді, якщо вона ще десь існує, варто було б поцікавитись деталями цієї оборудки та роллю посадовців у її ухваленні. Здається, що не тільки окремо взятий тимчасовий повірений України в Грузії втратив, як влучно сказав новоспечений міністр закордонних справ, розуміння реалій воюючої держави. Здається, його або втратили на Банковій, або Банкова керує тільки в межах своїх кабінетів, а реальне управління здійснюється іншою, паралельною вертикаллю. Міненерго, судячи з усього, вже переведено в режим непрямого управління ворогом. Далі буде газовий етап. Бакинський служка Ердогана і Путіна вже повідомив на Ambrosetti Forum в Італії, що переговори ведуться щодо транзиту азербайджанського (читай – російського) газу в Європу: "Ми просто хочемо підтримати ці країни (у Європі) та Україну. У нас є певний оптимізм, я думаю, що є підстави для прориву", – сказав Алієв. Він також підтвердив, що Москва і Київ звернулися до нього із проханням сприяти транзиту газу через Україну до Європи після завершення ключової транзитної угоди. Знову ж таки, з українського боку – мовчок, тільки очільник Нафтогазу Чернишов чомусь "раптово" їздив до Фіцо. Читайте також: Графіки відключень, експорт, знову графіки… Отже, вертикаль Єрмака деформувалась, а, може, роздвоїлась і тепер вже править такий собі ЄрМіндич? Не випадково, що зараз посилюють пропагандистську компоненту на Банковій, потрібно буде відбріхуватись значно більше і пояснювати суспільству чому влада, чи по своєму "хотєнію", чи по чиємусь "вєлєнію" збирається дофінансовувати російський бюджет війни, одночасно вимагаючи від партнерів більш жорстких санкцій проти Росії. Знову ж таки, якщо Верховна Рада ще жива і в ній там збереглись притомні депутати, то варто поцікавитись і газовими справами на додаток до вище згаданої нафтової оборудки. Також і Служба Божа України, завдаючи нищівних ударів по паливній інфраструктурі Росії, не мала б закривати очі на підривну антидержавну діяльність осіб у владній і позавладних вертикалях, в тилу країни. Адже це Путін ввів в гру Алієва у своїх ігрищах троянськими конями в Європі та Україні. Джерело Про автора.  Михайло Гончар, експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю