Протягом останніх тижнів світ раптово почав перейматися миром в Україні. Та мова радше про процес, а не результат: ключові бенефіціари завершення війни в нашій країні наразі не домовилися. Найактивнішу "боротьбу за мир" влаштував Китай, втягнувши у неї більшість країн Глобального Півдня. Лідер КНР Сі Цзіньпін закликав до "створення сприятливих умов для політичного врегулювання війни в Україні". Перед тим Китай озвучив свою — укорочену — версію мирного плану зі шести пунктів, яку одразу підтримала Бразилія, потім ПАР і, фактично, Індія. Спецпосланець Нью-Делі в цей момент гасає по країнах БРІКС, де товче воду в ступі, мовляв, світу потрібен мир. Далі політична "ступа" летить у кремль, де занепокоїться проблемами світової безпеки спільно з Путіним, обговоривши сто разів обговорений план.  Читайте також: Якого біса Путін має погоджуватися на мирний план Шольца? Не тільки Глобальний Південь, але й західні демократії "у миротворчому тренді". "Зараз настав момент для обговорення, як вийти із ситуації війни та прийти до миру в Україні", — сказав канцлер Шольц, додавши, що Росія повинна брати участь у наступному саміті миру.  Напевно можна сказати одне: такий поспіх виник тому, що світ поспішає завершити цю важку для всіх війну. Навіть можна назвати бажаний дедлайн — до кінця поточного року. Про це говорили дипломати, і навіть президент Зеленський після консультацій із Заходом казав: "…Ми можемо завершити гарячу фазу війни, ми можемо спробувати це зробити до кінця цього року... Ми хочемо це зробити". Очевидно, ця дата сформульована на непублічних зустрічах і тепер стала часовим маркером. Та розмови про мир ще зовсім не свідчать про намір домовлялися. Радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван відвідав Китай, де говорив з лідером КНР Сі Цзиньпіном, зокрема й про Україну. Але точок дотику вони не дійшли.  Ключове питання — доля кордонів та майбутнє Путіна. Пекін зацікавлений у збереженні нинішнього статусу кво кремлівського диктатора. Тому Сі просуває дуже загальну формулу миру, основою якої є припинення бойових дій (замороження війни по лінії фронту, як цього прагне РФ), а також виступає проти контрнаступу ЗСУ на Курщині. Китай формально підтримує територіальну цілісність України, але вірити в щирість його слів дуже важко. США гарантовано підтримують цілісність нашої держави, а ось з інших питань у них розбіжності з КНР. Читайте також: Росія готує нову війну Про позицію Європи важко щось сказати. З одного боку, ФРН, наприклад, підтримує українську формулу припинення війни. З іншого боку, західні медіа пишуть, що канцлер ФРН нишком готує угоду, згідно з якою РФ "миротворчо" зможе зберегти всі захоплені території. Лише є проблема: отой влаштований поспіхом "мирний марафон" дуже подібний до протистояння мокрого з холодним, де змагання відбуваються в зовсім різних площинах і за різними законами фізики. Китайці прагнуть поторгуватися за сфери впливу та ресурси, а Захід шукає нового формату безпеки на континенті. Відтак, переможець у цьому забігу може визначитись випадковим чином, і не обовʼязково — справедливо. Джерело Про автора. Орест Сохар, журналіст, шеф-редактор Obozrevatel Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю