Про це Еспресо повідомили представники проєкту "Українська писанка в європейському культурному просторі". У жовтні 2024 року Музей етнографії та художнього промислу (МЕХП) інституту народознавства НАН України представить проєкт "Українська писанка в європейському культурному просторі". Це буде інтерактивний сайт українською та англійською мовами із зображеннями та детальними описами понад 250 пам’яток, для 50 з яких створять 3D-моделі. Найдавніші писанки в колекції, що налічує майже 13 тис. предметів, походять з Опілля (1882 рік), Гуцульщини (1890 рік), Поділля (1891 рік) та Волині (1894 рік). Збірку почав формувати Музей наукового товариства ім. Шевченка, перший на Галичині український музей, з нагоди заснування у 1895 році. Досі до цих раритетних пам’яток мали доступ лише окремі дослідники та музейні працівники. Тож сьогодні команда проєкту активно опрацьовує матеріали та готує їх для публікації на майбутньому ресурсі. Уже вдалось оцифрувати 35 писанок, які згодом з’являться у вигляді 3D-моделей. Це пам’ятки з Бойківщини, Буковини, Волині, Гуцульщини, Лемківщини, Надсяння, Опілля, Поділля, Покуття, Середнього Подніпров’я (Київщини), Сокальщини, Холмщини.  <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/355000_356000/355003_1_new_960x380_0.webp" title=""> Фото: фото надане пресслужбою проєкту<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/355000_356000/355004_2_new_960x380_0.webp" title=""> Фото: фото надане пресслужбою проєкту<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/355000_356000/355005_3_new_960x380_0.webp" title=""> Фото: фото надане пресслужбою проєкту "Найскладнішим було створити систему, у якій можна якісно відфотографувати писанку. Оскільки ця пам’ятка не є статичною, як звичайний предмет, ми вигадали спосіб "підтримати" її, щоб зафіксувати кадри з різних ракурсів і відповідно охопити всі деталі орнаменту. Довелось майструвати саморобний агрегат, який би не доторкався до писанки, наскільки це можливо. Ми провели багато експериментів з різними підставками до того, як знайшли ідеальне рішення", - поділилась особливостями роботи експертка Роксолана Разінкова. Протягом серпня тривала фотофіксація, а нині — робота над редагуванням й оптимізацією світлин 265 писанок. Для кожної пам’ятки передбачено не менше чотирьох різних зображень, зокрема два композиційних фото з писанками того ж етнографічного регіону. "Ми завершили двоетапний відбір писанок для оцифрування і створення 3D-моделей, проводимо атрибуцію і верифікацію цих пам'яток. Сфотографовано більш як 250 писанок з усіх представлених у колекції музею етнографічних регіонів. Найбільші труднощі для нас виникли на етапі відбору, коли через обмеження кількості, потрібно було надати перевагу певній писанці та відхилити інші, не менш оригінальні", — зазначає зберігачка фонду "Писанка" Валентина Теслюк. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/355000_356000/355002_6_new_960x380_0.webp" title=""> Фото: фото надане пресслужбою проєкту<img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/355000_356000/355006_4_new_960x380_0.webp" title=""> Фото: фото надане пресслужбою проєкту Керівником проєкту є заступник директора з наукової роботи інституту народознавства НАН України та кандидат мистецтвознавства Андрій Клімашевський. За інтерактивний сайт відповідає Олекса Піджарий. Проєкт "Українська писанка в європейському культурному просторі" підготовлено за підтримки Українського культурного фонду.   

Читати повністю