Про це повідомляє Sova. За її словами, загалом в Грузії діє 30 тисяч некомерційних юридичних осіб. Відповідно, наразі в реєстрі перебувають лише 0,77%. Згідно із законом про "іноагентів", організації, які отримують понад 20% свого фінансування від іноземних донорів, мають зареєструватися в "реєстрі організацій, що представляють інтереси іноземної сили" до 2 вересня. Більшість неурядових і медійних організацій, що діють у Грузії, вже заявили, що не реєструватимуться в реєстрі. Закон про "іноагентів" у Грузії: що відомо 7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести. У ЄС попередили Грузію про "серйозні наслідки" в разі остаточного ухвалення законопроєкту про "іноагентів".   Уже 9 березня політрада "Грузинської мрії", "Сили народу" та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні. Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про "іноземних агентів". 6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху. 8 квітня прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент. 9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія "Грузинська мрія" вдруге зареєструвала у парламенті. Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про "іноагентів". Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем'єром. 1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про "іноагентів" у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу". "Дух і зміст законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями", - йшлося у заяві. Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4. Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту. 3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу", який фактично є повторенням російського закону про "іноагентів". 15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про "іноагентів".

Читати повністю