Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко. Творчу акцію проєкту "Обʼєднані серця сімей зниклих безвісти та полонених" організувала Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти. Виставка приурочена до Міжнародного дня зниклих безвісти. Вона має на меті підтримати родини зниклих та привернути увагу світової спільноти до цієї теми. Сьогодні в Українському домі зібралися близько 500 родичів зниклих безвісти зі всієї України. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/352000_353000/352839_photo_2024-08-30_13.21.50_new_960x380_0.webp"> Фото: Катерина Галко/Еспресо   "Ми шукаємо своїх дітей, я шукаю свою єдину дитину, і маю її знайти. Якщо моя дитина, не дай Боже, загинула, то поверніть мені мого сина. Я маю знати, де моя дитина. Я маю прийти до нього, провести час і згадати всі щасливі моменти, які були з нами", - каже одна з учасниць акції Ганна. За її словами, слідчі органи не докладають достатньо зусиль для пошуку її сина, нарікаючи, що у них "таких справ" багато. Ганна каже, що часто чує від адміністрацій та установ відповідь: "Вірте та чекайте". "Ми то віримо і чекаємо, але потрібно щось робити. Ми маємо шукати наших дітей, де б вони не були", - каже жінка. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/352000_353000/352840_photo_2024-08-30_13.21.52_new_960x380_0.webp"> Фото: Катерина Галко/Еспресо   Водночас інша учасниця акції Марія каже, що має постійний зв'язок з об’єднаним центром з координації, пошуку та звільнення військовополонених при СБУ та офісом омбудсмана Дмитра Лубінця. "Ми дійшли висновку, що нам потрібно взаємодіяти з нашими державними органами для того, щоб був результат наших пошуків, навіть маленький. І результати, навіть на третьому році пошуків у нас є. Хоч це і страшно, що ми хоронимо загиблих хлопців, але якби це страшно не звучало - у матері є могилка, до якої вона може прийти", - каже Марія. Проте вона зауважила, що залишаються питання до міжнародної спільноти, та цитуючи Ліну Костенко сказала: "Куди ж ви дивитесь, народи? Сьогодні ми, а завтра - ви". "З їхньої мовчазної згоди нас вбивають, наших чоловіків забирають на війну, в полони їх захоплюють, катують. Зниклі безвісти вже третій рік на полі бою - їх неможливо забрати з окупованої території. Це страшні розмови, про які ми до повномасштабного вторгнення, до 2014 року навіть і не думали, що будемо розмовляти", - каже Марія. Українські правоохоронці розслідують незаконне позбавлення волі Росією понад 14 тис. мирних жителів.

Читати повністю