Нервові заяви в бік журналіста "Української правди" Романа Кравця, який задав цілком стандартне для кожної пресконференції питання про цінність Татарова в очах Зеленського — вразила багатьох наших європейських союзників.  Мене особисто запитали кілька представників Євросоюзу, чому президент так агресивно захищає цього потужного менеджера. І яка насправді історія стосунків їх повʼязує. Остання пресконференція задумувалась піарниками Банкової, як реклама нової ракети "Паляниця". А ще як анонс нового плану перемоги, який офіційна влада готує для штабів Дональда Трампа та Камали Харріс.  Утім в ефір пішло зовсім інше — запевнення громадян, що Татаров неоціненний кадр, який особисто відбивав Київ від "чеченців" з очільником СБУ Василем Малюком. А тому Татарова знімати не можна, бо він священна корова. І не дай Бог звільнять — його одразу убʼють росіяни.  Тут лишається саркастично пореготати, бо коли пів року поспіль представники партії президента влаштовували хейт в бік колишнього Головнокомандувача ЗСУ — ніхто не говорив, що це загроза для росіян номер один.  Обмовка про "чеченців" не була випадковістю. Незадовго до публічної пресконференції президент мав офрек з журналістами. І тоді представником "Української правди" був відомий журналіст-розслідувач Михайло Ткач. Так от тоді Зеленський теж розказував про видатні звитяги Татарова і теж, що він буцімто рубав "чеченців" на фарш. Тобто — це не була випадкова обмовка. Президент справді змістив акценти з опричників Путіна — "кадирівців" на чеченців. Чимало яких є добровольцями й воюють проти Армії РФ на українських фронтах.  Відчуваєш за такі слова Верховного головнокомандувача глибокий сором перед тим же батальйоном імені Шейха Мансура, який вбиває окупантів з 2014 року. Бо ж свідомо чи ні — Зеленський зробив зміщення акцентів з агресора Росії на окрему етнічну групу їх суспільства. Це якийсь особистий страх чи ненависть до народу, який теж боровся за незалежність і зараз у бігах по всьому світу? І до слова — дуже часто лідери Ічкерії стають жертвами замовних убивств Путіна. Думаю, всі помітили, як радів кремлівський диктатор, коли з німецької тюрми вдалось врятувати кілера Віктора Красікова? Татаров і патріотизм — це речі, які сходяться в єдине ціле хіба в паралельній реальності. Адже в архівах інтернету не складно знайти відео, де видатний діяч епохи Януковича розказує як майданівці самі стріляли себе в потилиці, а люди з палицями побили нещасний Беркут у Кріпосному провулку. Всі ми памʼятаємо, а з ким саме боровся Татаров у 2014, коли Росія почала реалізовувати план окупації України руками Януковича. Можливо, тими самими міфічними "чеченцями" були якраз українці — самооборонці та добровольці.  З самого старту сумнівного призначення Татарова на Банкову — пан президент наче лев захищав його від критики на BBC. Ми памʼятаємо, як на зауваження британського хардтокера Стівена Сакура, про те, чи можна було брати людину, яка причетна до убивств на Майдані — Зеленський кричав, що ніколи б не призначив злочинця. І загалом всі ті погані речі про Татарова кажуть прихильники…Порошенка.  І що дуже важливо. Зеленський на пресконференції каже, що подібні байки про рукопашні бої Татарова з "чеченцями" розказує США.  А отже — це пояснює, чому Вашингтон не спішить давати добро на удари по Росії. А штаб Камали Гарріс сумнівається в адекватності Зеленського. І не ставить українське питання в пріоритетні позиції. І ні, вона не упереджена щодо України — просто з огляду на прокурорське минуле вона зважає на всі факти й докази. І тут видно очевидне — Татаров, Єрмак і купка потужних менеджерів з привілеями дорожчі Зеленському за тверезу і непоказну дійсність.  Чому так? Бо ж Зеленський чітко вирішив, що Татаров зі своїм впливом на правоохоронну систему прикриє його. І допоможе уникнути тюрми. А отже — свій пацан, треба берегти. Навіть ціною брехні та маніпуляцій. Це не мої вигадки — було низка журналістських розслідувань, як Татаров сам віртуозно вивернувся від обвинувачень НАБУ за корупційними звинуваченнями стосовно компанії Укрбуд.  Роман Кравець — далеко не скандальний журналіст, він виважений і не був помічений в якихось національних срачах. Утім варто оцінити настільки грубо поводиться президент, коли його зачепили за живе.  Він дорікнув репортеру тим, що у нього є темники й методички, де розказують про 5-6 потужних менеджерів. Утім, про які темники говорить президент, якщо на зимовій пресконференції він сам говорив про таку кількість своїх людей, яких не можна звільняти. Бо ж тоді не дадуть ППО для захисту неба.  Татарову глибоко фіолетово на імʼя роботодавця. Він легко змінював їх. І так само безпроблемно йшов до нового. На горизонті майоріла головна спокуса — контроль і вплив на правоохоронну систему.  Ніхто не знає, на чиїй стороні буде цей герой-рятівник, коли Зеленський піде на політичну пенсію і хтось із наступників попросить дати свідчення на нього саме у Татарова.  З дуже тривожного. Володимир Олександрович зробив немало добрих речей за час повномасштабного вторгнення. Утім не вивчив головного. Що не можна переписувати історію героїчної боротьби під своїх людей — бо є свідки, є факти, як воно було насправді.  Тим паче у ролі улюбленців президента знову ті самі люди, які викликають найбільшу ненависть і зневагу, як в українців, так і на Заході.  Цікаво, що відчує у той момент пан президент, коли таксисти, які були його безплатними агітаторами на виборах 2019 року — масово підвозитимуть людей на перший повоєнний мітинг "Зеленського — геть!" Спеціально для Еспресо Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю