Про це нагадує проєкт "WAS. Популярна історія". "Відразу після школи Загребельний пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був тяжко поранений, пройшов полон і нацистські концтабори. Після війни був головним редактором "Літературної газети", очолював Спілку письменників України, обирався народним депутатом СРСР і УРСР. Став лауреатом Державної премії СРСР, Шевченківської премії", - йдеться у повідомленні. Читайте також: Чи існують українські Достоєвський та Гоголь: історик Грицак розповів про своє бачення російського в культурі України Загребельний передусім відомий завдяки своїм роман з історії Київської Русі та Козаччини. Попри те, що він у своїх творах слідував "лінії" Компартії СРСР і ідейно-пропагандистським настановам Кремля, його все одно критикували за надмірну українськість творчості. Роль Загребельного у становленні літературного покоління шістдесятників Іван Драч називав Павла Архиповича "батьком шістдесятників", адже саме він дозволив друкуватися на шпальтах "Літгазети" і в такий спосіб відкрив світові Миколу Вінграновського, Івана Дзюбу, Євгена Гуцала й інших. При цьому від розправи (хоча за присвячений Хмельницькому роман "Я, Богдан" його, зрештою, й позбавили головування у Спілці письменників) письменника рятувала фактична приналежність через родину дружини, Елли Михайлівни, до впливового за Леоніда Брежнєва дніпропетровського партійно-номенклатурного клану. Казали, що перед Москвою письменника нібито прикриває сам керівник Української РСР Володимир Щербицький. Читайте також: Американський підприємець Юрій Вовчук про свого діда, соратника Бандери: "Якби українці та американці прислухались до Івана Вовчука у 50-60-х роках, то ситуація зараз була б іншою". Ексклюзив Еспресо У 1981-1990 роках Загребельний взагалі був членом ЦК КПУ. Мав просторе житло у центрі Києва та великий будинок в Конча-Заспі. Багато писав у Будинку творчості письменників в Ірпені. 

Читати повністю